Статті

Останнє опубліковане на сайті

Cемінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?”

29 березня 2017 відбувся науковий семінар-дискусія “Чи справді українське суспільство кардинально змінилося після Євромайдану?” за участю Миколи Рябчука та Ярослава Грицака. Подія була організована Кафедрою нової і новітньої історії України і магістерською програмою з історії УКУ.

У Києві дискутували про неоднозначність радянського спадку доби модернізації

17-19 березня 2017 р. у Києві відбулася міжнародна наукова конференція "Неоднозначне минуле. Радянський спадок крізь призму модернізації". Дослідники у галузі історії, соціології, мистецтвознавства, філософії та інших суспільно-гуманітарних наук дискутували про неоднозначність оцінок та потреби всебічного вивчення радянського минулого. Організаторами цього наукового форуму були Фонд імені Гайнріха Бьолля та інтернет-портал Historians.in.ua.

Солдати, дібуки і кошерне вино: якою може бути єврейська історія?

Курс про співіснування євреїв та українців мав шанси стати лікбезом з основних прогалин в єврейській історії та культурі, але став чимось більшим. В курсі професора Петровського-Штерна, зріз тем і доступ до джерел дозволив побачити наскільки складними є євреї та їхні стосунки з навколишнім світом, і як можна досліджувати перетини цієї

Марсі Шор: “Мій інтерес до Східної Європи у тому, що інтелектуали тут мають живі ідеї, які вони не просто вивчають, але живуть в них”

Цього місяця до розмови запросили Марсі Шор, знану інтелектуалку, яка займається історією ідей Східної Європи. Марсі Шор – професорка європейської культурної та інтелектуальної історії Єльського Університету. Дослідниця розповідає про екзистенційну самотність студентських років, основні тексти про наш регіон, Naturgewalt російського суспільства, і досвід батьківства та спільної праці над текстами в
29.03.2017

«І тоді брати з Москви і брати-жиди приходили і оббирали братів українців до нитки»: Олена Теліга, Бабин Яр та євреї

25 лютого 2017 року в Бабиному Яру було відкрито пам’ятник українській поетесі, активістці ОУН (м) Олені Телізі. За інформацією українських ЗМІ, загальна сума, витрачена на цей монумент складала 8 млн. гривень. На заході київський міський голова Віталій Кличко заявив: «Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського

Пам’яті Дмитра Павловича Урсу (1936-2017)

15 лютого 2017 пішов з життя Дмитро Урсу – знаний історик, професор кафедри нової та новітньої історії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, доктор історичних наук, автор понад 400 наукових праць. На пошану ученого - короткий нарис його життя і досліджень.

Чи є вихід? Війни пам’яті у пострадянській Україні в порівняльній перспективі

Цей текст – приклад прагматичного підходу до невирішеної в Україні проблеми війн пам’яті. Авторка переконує, що навіть у суспільстві, розділеному пам’яттю про конфлікти минулого, можна вибудувати єдину національну ідентичність. Дослідниця оперує поняттям конкуруючих режимів пам’яті та чотирма типами мнемонічних діячів, як їх визначили у своїй недавно запровадженій класифікації Ян Кубік

Між “залізним перснем“ та ”залізним обручем”: “магічні” артефакти влади у “політичних” наративах М. Грушевського

Джон Р.Р. Толкін був одним з багатьох, хто відчув силу панування у сучасній культурі та політиці давніх “магічних” артефактів-архетипів, що примушують говорити від свого імені інших – у тому числі й європейських науковців-інтелектуалів. Одним з них виступав Михайло Грушевський, внесок якого у розгортання фабули навколо магічного персня ворожої, й звідси
міжнародний інтелектуальний часопис