Чому новаторська книжка Павла Тичина «Замісць сонетів і октав» була присвячена Григорію Сковороді? Чому мандрівний філософ зробився духовним сучасником революційного поета? Що Павло Тичина міг знати про навчителя життя із XVIII століття? І як його революційну поезію оцінювали два його сучасники? На поставлені питання прагну відповісти в другій частині свого
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Сива жінка гортає альбом. Це не сімейні фотографії з усміхненими обличчями у відпустках та дітьми. Здебільшого це вирізки з газет, фотокопії з архівів, дрібні нотатки. Все, що сивій жінці вдалося знайти за останні роки про її батька. На момент його смерті у 1996 р. вона знала, що батька судили і
Переломним у музеєфікації комунізму в Україні можна вважати 1990 р., коли з’являються музеї, що заявили основні теми і показали больові точки представлення радянського спадку. Історія музейної репрезентації радянського досвіду вирізняється перенесенням уваги на деталі. Яку ауру залишає по собі радянська спадщина на віддалі 20+ років по тому? Які опції чутливості
Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць / За науковою редакцією Марини Гримич. - Київ: Видавництво Дуліби, 2017. - 316 с.
На 100-річчя з початку Української революції з пам’яті виринає поезія Павла Тичини. В ній оспіване золоте свято початку Революції. Чи можуть його вірші – насамперед хрестоматійний «Золотий гомін» – бути історичним джерелом? І чим особлива «мова поета» і робота поетичної уяви щодо «уявлень-над-подіями»? А з продовженням Революції – у віршах
Лекція Олександра Зайцева "Степан Бандера в сучасній історіографії та публічних дискусіях"
У 1930 р. у Харкові – столиці радянської України – розпочався великий судовий процес над “антирадянською організацією” – так званою “Спілкою Визволення України”, що був фактично спрямований проти української національно-свідомої інтелігенції. Як західні українці трактували доленосні події, що відбувалися за Збручем? Які були джерела формування публічної опінії? Що було відомо
2-3 березня 2017 р. в Інституті Гердера (м. Марбург, Німеччина) відбулася міжнародна наукова конференція «Між розбіжними наративами та національною лояльністю: Усна історія і політика пам'яті у Східній Європі» (Between Divergent Narratives and National Loyalties: Oral History and Politics of Memory in Eastern Europe). У події взяли участь 22 дослідників і
Як західноукраїнська інтелігенція уявляла радянську Україну? Як саме процеси, що відбувалися у УСРР/УРСР, впливали на політичні проекти західноукраїнських політиків? Які події збільшували кількість симпатиків радянської України, а які навпаки - породжували численну кількість негативних відгуків й реакції? На ці питання шукав відповіді Данило Кравець - автор монографії "За Збручем: західноукраїнська
Перше десятиліття після смерті Сталіна увійшло в історію як «доба відлиги». А проте, сподіваних радикальних змін на краще так і не відбулося, адже чинна в СССР система влади залишалася незмінною. Повною мірою це стосувалося «єврейського питання»: сталінський відверто-агресивний антисемітизм заступила політика завуальованого державного антисемітизму. Як і за сталінських часів, масові
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
