Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових
Статті
Останнє опубліковане на сайті
На формування єврейської пам’яті щодо Бабиного Яру впливали різні чинники – історичні, політичні, емоційно-психологічні. Передусім це були шок і біль через утрату рідних. Але також і обурення діями радянської влади – замовчуванням єврейської складової трагедії, забороною євреям публічно висловлювати свою скорботу. Водночас трагедія Бабиного Яру як символ спонукала людей до
Кравець Данило. За Збручем: західноукраїнська громадсько-політична думка про радянську Україну (1920–1930-ті рр.): монографія. – Львів: Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, 2016. – 297 с.
Доступ жінок до вищої освіти був однією з перших вимог у боротьбі за жіночі права в межах феміністського руху. На підросійській Україні «освітній похід» жінок був чи не єдиною легальною сферою жіночого активізму й набув широкого розмаху. Якими шляхами жінки реалізовували свої освітні прагнення на межі ХІХ-ХХ ст.? Які мотиви
Добірка матеріалів з жіночої/гендерної тематики на сайті "Україна Модерна"
Бабин Яр: Історія і пам’ять / За ред. Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія. – Київ: Дух і Літера, 2016. – 352 с.
Злочин масштабу Бабиного Яру було неможливо приховати. Звістки про цю трагедію як масове вбивство євреїв одразу просочилися за лінію фронту – передусім, від пересічних людей, яким вдалося виїхати з окупованого Києва. Про замовчувану пам'ять страшних вчинків часу Другої світової війни у Бабиному Яру, традицію пам'ятати і забувати, вмотивовану політичною кон'юктурою
Старик критикує мене і за використання іншого джерела. Мова йде про лист написаний однією з провідних діячок ОУН (м) Марти Зибачинської до Андрія Мельника, написаний 2 листопада 1948 року у Мюнхені. В своєму повідомлені голові ПУН, вона дуже негативно характеризувала колишнього командира БК Петра Войновського. В контексті розстрілів євреїв у
Почнімо весну з поетів і поезії! Пропоную етюд про творення Владіміром Маяковскім образу Поета вулиці та революції. Цим текстом відповідаю та сперечаюся з новою біографією поета, написаною відомим російським поетом, прозаїком та істориком літератури Дмітрієм Биковим. Біограф виходить з позиції обожнення Поезії, функціями якої є поети. Із цього погляду випливає,
Якось давно одна моя приятелька-львів’янка описувала типову неділю у Львові таким чином: «зранку до церкви, потім – на мітинг». Для мене в цьому була неабияка специфіка, оскільки для Харкова (принаймні як я тоді відчував) цілком типовою була майже повна відсутність будь-якої релігійності та досить низький рівень громадської активності. До того
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
