У родинних відносинах поляків Наддніпрянщини на межі ХІХ-ХХ ст. відбувалися зміни. Як впливало обмеження можливостей польської спільноти брати активну участь у політичному й культурному житті на політизацію їх приватного простору? Нова роль родини як "твердині польськості" призвела до зміни ролі польських жінок у сім'ї: на них було покладена відповідальність за
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Ольга Ніколаєнко. Польські жінки Наддніпрянської України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: громадське і приватне життя. – Харків: Видавництво НТМТ, 2015. – 360 с.
Семінар "Вітчизняне православне біблієзнавство в пошуках ідентичності: досвід релігієзнавчого дослідження"за участю Сергія Головащенка
18 квітня у Києві відбулася лекція Алли Киридон "Держава-церква-суспільство (1920-1930-і рр.): маркування простору". Яким було становище церкви на території сучасної України у 1920-1930-тих роках? Як саме влада будувала державну політику щодо церкви, і як це сприймали віряни? Та який стан сучасних досліджень даної теми? Про це - у авторському огляді
Публічна дискусія: «Український націоналізм та євреї (1920-1950-ті рр.)»
Лекція-дискусія “Музеї, пам’ять і меморіалізація у глобалізованому світі” за участю Франкліна ван дер Полса
Аналіз історичної політики, яку провадить влада Російської Федерації може допомогти нам краще розуміти, як саме використовується міф про "Велику Вітчизняну війну" у сучасній україно-російській війні. А також допоможе з'ясувати, яке місце посідає цей міф у творенні сучасної російської ідентичності. І як це впливає на незалежні інституції, що займаються публічною історією.
Що таке декомунізація? Найпоширеніше розуміння постає з відповідного закону: декомунізація - це очищення символічного простору України від радянського спадку. Проте це явне визначення не є достатнім. З інтерв'ю представників УІНП випливають ще два рівні декомунізації, яких нема у законі. По-перше, це очищення історичної пам'яті від радянського минулого. По-друге, викорінення радянських
13 квітня 2016 року в рамках програми “Єврейських студій” УКУ відбувся семінар на тему “Від кагалу до культової громади – галицькі євреї у 1772-1790 рр” за участю Святослава Пахолківа. Що означав для галицьких євреїв перехід під владу Габсбургів, і як це вплинуло на поширені у єврейській громаді практики? А також,
Про сутність «радянського» будуть ще довго дискутувати. Дуже умовно полярні точки зору можна означити, з одного боку, як інтерпретацію «радянського» як стремління до прогресу, самовираження та соціальної справедливості, а з іншого, тлумачення його як «совку» – бажання отримувати гроші чи інші блага і при цьому нічого не робити, покладати відповідальність
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
