Владислав Гриневич

Напередодні 30-ліття незалежності актуальним стає питання: наскільки успішно вдалося Україні подолати наслідки тоталітаризму? Чи стрімке формування громадянського суспільства в горнилі антиколоніальної Революції Гідності пришвидшить ці процеси? Як на деколонізацію свідомості впливають гібридні ідентичності різних груп громадян? Якими є/повинні бути основні українські національні міфи-символи, що лежать в основі історичної пам’яті? Якими

У заключній частині праці В.Гриневича представлено різні підходи до визначення поняття «колаборації» в європейській культурі пам’яті та формування міфу про масовий рух опору навіть у тих країнах Європи, уряди яких активно співпрацювали за нацистською Німеччиною. Автор розкриває причини замовчування питання колаборації в СРСР та наголошує на складності однозначних оцінок зв’язків

Питання українсько-єврейських стосунків у роки війни і причетності місцевого населення до знищення євреїв слабо актуалізовані в історичній пам’яті українців. Спроби істориків з діаспори розпочати у 1980-х рр. українсько-єврейський діалог наразилися на непорозуміння, і згодом перетворилися «у змагання жертв». Як формували державну політику пам’яті щодо Голокосту президенти незалежної України – від

Як відбувалася фальсифікація історії Великої вітчизняної війни та які шокуючі факти про неї розкрилися у роки Гласності? Як сталінський міф Великої вітчизняної та Великої перемоги відроджується у путінській Росії на тлі зростання її імперських амбіцій? В який спосіб Україна та її очільники намагаються позбутися совєтської спадщини у відзначенні завершення Другої

У наступній частині праці В. Гриневича «простежено витоки та розвиток совєцького міфу «Великої вітчизняної війни». Автор показує ленінсько-сталінські корені більшовицько розуміння «вітчизняної війни». Які риторичні прийоми використовувала совєцька пропаганда, щоб сформувати «правильну» назву і сприйняття німецько-радянської війни? Як маніпулювання датами завершення війни дозволили поділити перемогу і пам’ять про неї на

Наступна частина праці Владислава Гриневича «Подолання тоталітаризму і колоніалізму: трансформації культури та ідеології сучасної України» присвячена темі мови як інструменту підкорення та чиннику звільнення українців. Автор розмірковує про пострадянську політику мовного білінгвізму в Україні, про «мовний фронт» у медійні сфері, про зміщення преференцій громадян України від російської мови до української

«Україна Модерна» продовжує публікацію праці Владислава Гриневича «Подолання тоталітаризму і колоніалізму: трансформації культури та ідеології сучасної України». Третя частина – про можливості застосування понять імперіалізму і колоніалізму щодо України радянської доби. Про більшовицьке бачення України як «внутрішньої колонії» СРСР та спроби протидіяти цій політиці, про західні студії та теорії імперіалізму

«Україна Модерна» продовжує публікацію праці Владислава Гриневича «Подолання тоталітаризму і колоніалізму: трансформації культури та ідеології сучасної України». Друга частина – про (без)успішні спроби осмислення і комеморації тоталітарного минулого в Росії. Як зберігають і вшановують пам’ять про сталінські репресії в Росії? Що говорить і що робить російська влада та як сприймають

Відзначення 50-х роковин трагедії Бабиного Яру у 1991 р. набувало особливого значення: визнання єврейської складової трагедії вересня 1941 р. мало продемонструвати, що часи ганебного її замовчування назавжди відходять у минуле, та засвідчити прихильність новітньої України до демократичних і гуманістичних цінностей, які тривалий час нехтувалися в СРСР. Політика пам'яті незалежної Української

Період «застою» відзначився згортанням критики сталінізму та посиленням репресій проти незгодних. Наступ влади на єврейський національний рух провадився в кількох напрямах: у контексті «літакової справи» (1970–1971) тривали репресії і арешти активістів, найбільш «одіозних» витискали за межі СССР; з іншого боку, чинилися перешкоди для виїзду євреїв до Ізраїлю на тлі активного