Протистояння на Майдані, що стало початком Революції Гідності, зачепило всі сфери життя суспільства. Не оминули бурхливі події осені-зими 2013-2014 рр. й релігійні організації. Попри декларовану аполітичність, позиція церков часто визначалася саме політичними вподобаннями. На Майдані були присутні представники різних релігійних традицій та напрямків. Проте чи не найбільш помітними були дії
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Чому попри те, що в Україні формується інклюзивна пам'ять про жертв нацистського режиму, геноцид ромів усе ще залишається на її узбіччі? Значною мірою це наслідки сприйняття та зображення ромів у радянській культурі, а також політики пам’яті про війну. У цій статті досліджується процес формування знань та уявлень про ромських жертв
Symposium “New Approaches to Gender and Migration in the US Since 1900”
Сьогодні професор Гарвардського університету Сергій Плохій відомий насамперед як історик-україніст. Проте довгий час його доля була пов’язана з кафедрою всесвітньої історії Дніпропетровського державного університету. Про цей період життя вченого, а також про кафедру і кафедралів йдеться у розвідці Альберта Венгера. На основі спогадів та документів висвітлюється професійне становлення вченого: від
Call for applications: CEU Department of History Programs
Мріяти не заборониш. Але мрії, які прагнули втілити у життя «кремлівські мрійники» (визначення Герберта Велса) у масштабах Радянського Союзу, стосувалися мільйонів людей. Шейла Фіцпатрик влучно позначала 1930-ті рр. для СРСР «добою утопій», зважаючи на неймовірні проекти створення «нової людини», «нового побуту», перетворення природи тощо. Раєм на землі для пролетаріату мали
Продовжую огляд монографії «Політика страху» британської дослідниці Рут Водак про правих популістів ув Европі та США, які пережили піднесення на початку ХХІ століття, а їхній порядок денний з наголосом на «політиці ідентичности» набув значення для всієї політичної сфери різних країн умовного «Заходу». Розвідка створена на підставі медія-дискурс-аналізу публічних виступів лідерів
Хто глибоко й популярно напише про сьогодення? Адже «справді» наукові публікації про сучасність – завжди в дефіциті. Британська дослідниця Рут Водак написала якісну монографію про правих популістів ув Европі та США, які пережили піднесення на початку ХХІ століття, а їхній порядок денний з наголошенням на політиці ідентичности набув значення для
Українці-в’язні Аушвіцу нагадують персонажа детективу, про якого всі знають, але мало хто бачив в очі. Втім, дорікати дослідникам неуважністю не слід. Українські в’язні Аушвіцу добре замасковані у джерелах. У в’язничних документах концтабору їх записували за громадянством, а отже, офіційно вони були громадянами СРСР, поляками, угорцями, чехами і словаками... Водночас присутність
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
