Львів, Україна
9—10 жовтня 2026
Реченець для зголошень – 30 червня 2026
Запрошуємо взяти участь у конференції ідей до 10-ліття кафедри культурології УКУ “Топос-Тропос-Антропос: мислити про майбутнє”.
Десятиліття кафедри культурології УКУ – це не лише календарна віха, а й нагода зафіксувати Topos (місце), в якому ми опинилися, переосмислити Tropos (спосіб), у який ми діємо та говоримо, та наново поглянути на Anthropos (людину), що стоїть у центрі цих зрушень. В умовах глобальної турбулентності та екзистенційних викликів, що постали перед Україною, гуманітарне знання вимагає перегляду його місії та інструментарію.
Ми пропонуємо перейти від відстороненого споглядання до активного діяння думкою у взаємопов’язаних вимірах: змінах у способі мислення культуролога в умовах війни та культурі як практиці відновлення на тлі катастрофічного досвіду. Епістемологічна рефлексія і етика відбудови тут не розділені, адже те, як ми знаємо, невіддільне від того, як ми зцілюємося та співіснуємо.
Культурологія має тут особливу роль і відповідальність. Психологія працює з індивідуальним зціленням, архітектура — з фізичним простором. Але хто ставить запитання про смисли, що мали б наповнювати відновлені форми? Хто аналізує, які наративи відбудови витісняють альтернативні голоси, чий досвід і страждання залишається поза рамкою «офіційної пам’яті», які культурні практики справді підтримують відновлення суб’єктності і справедливості, а які лише імітують її? Це питання до культурологів, філософів культури, знавців візуальних медій, літератури, мистецтв. Це питання до людей, які вміють і мають інструменти читати символічний порядок суспільства, як біжучу стрічку новин, і мають сміливість його коментувати і досконалити, даючи інший маяк і компас. Відновлення без такої рефлексії — це відновлення наосліп. Епістемологія ризику та етика відновлення є двома гранями одного фундаментального виклику, перед яким стоїть сьогодні українська гуманітаристика.
Ця конференція — це спроба спільного мислення. Ми не прагнемо дати остаточні відповіді, але хочемо правильно сформулювати питання, від яких залежатиме наша культурна спроможність у наступному десятилітті.
Запрошуємо зголошуватись із виступами в рамках таких тематичних блоків:
Ризиковане мислення: Як руйнування матеріальності змінює оптику гуманітаристики. Де тепер її сліпі плями у світі, опис і осмислення якого за старими лекалами видається неможливим?
Мова для невимовного: Нова чутливість і нова складність світу. Що робити з поняттями, які більше не працюють, і як не запасти у мовчання чи кліше?
Ревізія методу: Чи вичерпала себе парадигма «підозри» та критики? Рефлексія над теоретичним запліччям української культурології.
Терапевтичний поворот у культурі: Роль мистецьких, меморіальних і наративних практик у реінтеграції та роботі з колективною травмою. Чи можлива рівність життів і рівність страждань без знецінення та зрівнялівки?
Культурно чутливе відновлення: Як відбудовувати не лише фізичні простори, а й смисли та уявлення про спільне майбутнє.
Культурологія суспільного інтересу: Механізми солідарності, спільнотної взаємності та колективної дії. Як академічне знання виходить за межі університету і стає сфокусованим на рішеннях та інструментах соціокультурних змін?
Форма для зголошення відкрита до 30 червня.
Організатори не забезпечують проживанням і не відшкодовують кошти подорожі. Буде можливість участі онлайн.
Докладнішу інформацію повідомимо відібраним учасникам.
