Подолання минулого - Архів- сторінка 3

Дослідження, інтерв’ю, рецензії

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

Текст присвячено таким питанням: як і що провідні члени ОУН(б) у 1940–1941 рр. писали про єврейську меншину і як це узгоджувалося з їхніми планами діяльності після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз? Чи намагання ОУН(б) улітку 1941 р. поширити свою діяльність поза межі Західної України були пов’язані з хвилею антиєврейського
15.02.2021

Наталія Федущак: «Наші історії неповні одна без одної», – так говорить девіз UJE»

Серію інтерв’ю у рубриці «Подолання минулого» продовжує розмова з директоркою із комунікацій канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE). Як виникла ця організація? Якою є її місія та візія? Які проєкти вже реалізовано організацією та які плани на майбутнє? Які наукові дослідження і громадські ініціативи мають шанс на підтримку «Українсько-Єврейської Зустрічі»?
05.04.2021

«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.

Де саме в Бабиному Яру СС та поліція розстріляли понад 33 000 євреїв? Як саме вони організували масове вбивство людей 29–30 вересня 1941 року? Задовільно відповісти на ці запитання влітку 2017-го, коли Мартін Дін почав працювати з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не міг ніхто. Було зрозуміло, що євреїв розстріляли
15.03.2021

Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з німецьким істориком Ґвідо Гаусманном. Це розмова про те, як німецький історик може «прийти» до вивчення історії України, які ризики це породжує для успіху його академічної кар’єри, які ще німецькі дослідники займаються українськими студіями. У головному фокусі інтерв’ю – розмова
09.03.2021

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клагенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій увазі розповідь про становлення і розвиток німецької історіографії Голокосту, особливості інституціоналізації студій Голокосту в ФРН
07.02.2021

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі пропонується розповідь про те, як родинна історія вплинула на вибір професії, якими тенденціями позначено розвиток
10.01.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
05.01.2021

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Рецензія на книгу Адама Джонса «Геноцид. Вступ до глобальної історії»

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Може здатися, що це фраза з художнього фільму, що її вирішив додати режисер/ка чи сценарист/ка для привернення уваги глядача. Але ні, це – реальність. Це слова чоловіка, який чинив масові вбивства в Індонезії у 1965–1966 роках. Вони є ще одним підтвердженням «банальності зла» Ханни
27.11.2020

Бенефіціари Голокосту: роль «сусідів» у пограбуванні євреїв Волині в період нацистської окупації

Довгий час вважалося, що пограбування жертв Голокосту було супутнім наслідком організації геноциду. Але сучасні дослідження переконливо демонструють, що хоча економічні фактори і не належали до ключових причин Голокосту, все ж вони суттєво вплинули на шанси виживання жертв. У цьому тексті запропоновано аналіз економічних мотивів поведінки місцевого неєврейського населення під час
09.10.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис