«Перебудова» 1985-1991 рр.- сторінка 6

Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”

Ця розмова відбулася у Львові всередині листопада минулого року, коли професорка Марта Богачевська-Хомяк, колишня директорка Програми Фулбрайт в Україні, вкотре приїхала до України. У численних інтерв’ю для радіо і телебачення учену раз-по-раз питали про перевидання її знакової книги “Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939” (Київ, 1995), яка
04.02.2017

Кетрін Вaннер: “Україна вирізняється своїм рівнем релігійної толерантності”

У перший літній місяць запрошуємо до читання інтерв’ю з професоркою історії та культурної антропології, яка понад двадцять років займається вивченням України, приїжджаючи сюди принаймні раз на рік. Запрошеній до розмови дослідниці належить одна з найвідоміших на американському континенті книг про ідентичності пострадянської України “Burden of Dreams. History and Identity in
27.01.2017

Ентоні Полонський: Ми повинні вийти за рамки конкуренції наративів про минуле

Новий 2017 рік відкриваємо розмовою з відомим дослідником польсько-єврейської історії, автором багатьох знакових праць про Голокост. Учений розповідає про своє дорослішання у Південній Африці, вибір марксизму, складні етапи суспільної дискусії в Польщі навколо теми участі місцевого населення в знищенні євреїв, про небезпеки читання історії у зворотньому напрямку та про власні
02.01.2017

Сергій Плохій: “Україна змінюється: я відчуваю себе тут сьогодні більш-менш нормальним істориком України, який не мусить платити за свої тексти”

Цього місяця гостем рубрики став професор Сергій Плохій, директор Гарвардського інституту українських досліджень (HURI), чия книга “Брама Європи” стала одним із бестселерів цьогорічного Форуму видавців у Львові. В інтерв’ю ми говорили про дніпропетровську школу Мицика-Ковальського, в якій він сформувався як історик, багаторічну “інсталяцію” в західну академію, перспективи української академії наук
01.12.2016

Андреас Каппелер: “Мені залежало на тому, щоб українці були на ментальній карті Європи. Це – мій моральний імператив”

Цього місяця ми запросили до розмови відомого західного історика, який багато років присвятив вивченню українського націоналізму, націєтворення, міжетнічних стосунків, історії Галичини. Про те як вчений “знайшов” Україну у своїх наукових студіях, чому так і не став іноземним кореспондентом у Москві, що вважає зараз своїм частковим професійним програшем і хто є
02.11.2016

Наталя Яковенко: “Ніколи не будувала кар’єру, тільки власний паралельний світ

Вересневою гостею рубрики “Життєписи історії” є відома дослідниця ранньомодерної історії України, докторка історичних наук, професорка Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко. У кількагодинному діалозі у помешканні вченої, між папками дрібнописаних рукописів з XVII століття, ми говорили про наслідки слідування за покликом серця, про опірність радянській системі і ціну збереження внутрішньої свободи, яку
03.10.2016

Церква (не)контрольована: київські черниці і радянська влада на межі 1970-1980-х років

Усім відомо про утиски Церкви в СРСР, тотальний контроль держави над її діяльністю. Однак – як це часто буває - реальність значно складніша. Якось у 1980-х київські черниці розписали величезний собор “таємно” від влади. І це тоді, коли Церкві належало узгоджувати з “органами” навіть колір фарби для побілки. Як їм
03.09.2016

Станіслав Кульчицький: “Я пишу зараз про те, що з нами відбулося за останнє століття, з революції 1917-го”

Цим інтерв’ю зі Станіславом Кульчицьким відкриваємо нову рубрику “Життєписи історії”. Станіслав Кульчицький упродовж останніх тридцяти років вивчає проблеми Голодомору, він одним із перших отримав доступ до закритих радянських архівів у 1985-1987 роках. Як дослідник, що був індоктринований системою та мав проімперські погляди, входив у цю складну тему? Що відбулося з
25.08.2016

Простір пам’яті в «Афганському» музеї: спроби домовитися з минулим

Як організовують символічний простір музеїв пам’яті про Афганську війну, які їхні завдання та функції? Та хто є адресатом їхнього нарративу? Ці та інші питання досліджують російські соціологині Олена Рождєствєнська та Ірина Тартаковська беручи за приклад музей про Афганську війну в Перово (Москва) та Одинцовський краєзнавчий музей. На основі аналізу музейних
29.03.2016

Українські чиновники КПРС під час розпаду СРСР: життєві траєкторії і вірність комуністичному минулому

На прикладі життєвих історій трьох діячів Комуністичної Партії УРСР, авторка розкриває особливості різних сценаріїв соціалізації комуністів в контексті глибоких політичних і соціальних змін наприкінці існування Радянського Союзу. Аналіз біографічних інтерв’ю з трьома партійними функціонерами показує, як певний спосіб соціалізації впливав на їх установки та поведінку у конкретному контексті подій, визначаючи
07.09.2015

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис