студії геноцидів- сторінка 7

“Непотрібні люди”: знищення пацієнтів Ігренської психіатричної лікарні у 1941–43 роках

В межах нацистської ідеології психічнохворі люди вважалися не вартими життя. Фізичне знищення пацієнтів психіатричних лікарень на окупованих теренах СРСР – один з недосліджених злочинів нацизму. Що відомо про такі страти? Скільки було жертв? Хто і яким чином був причетний до цих злочинів? Як реагував на такі події медперсонал лічниць? Як
25.04.2017

У Києві дискутували про неоднозначність радянського спадку доби модернізації

17-19 березня 2017 р. у Києві відбулася міжнародна наукова конференція "Неоднозначне минуле. Радянський спадок крізь призму модернізації". Дослідники у галузі історії, соціології, мистецтвознавства, філософії та інших суспільно-гуманітарних наук дискутували про неоднозначність оцінок та потреби всебічного вивчення радянського минулого. Організаторами цього наукового форуму були Фонд імені Гайнріха Бьолля та інтернет-портал Historians.in.ua.
31.03.2017

У Харкові дискутували про масове насильство та геноциди на українських землях у середині ХХ ст.

1-2 грудня 2016 р. в приміщенні Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбулась міжнародна наукова конференція «Масове насильство та геноциди на українських землях у 1930-1940-х роках». Її організатором став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
02.01.2017

Український Голод 1932-1933 років на екрані: осмислення страждання

Фокус на відтворенні та зображенні Голодомору в кіно розвинувся порівняно нещодавно, на початку 1990-х років, коли на широких екранах з'явилася стрічка Олеся Янчука "Голод 33-го". Більш як 20-річне кінематорграфічне мовчання на цю тему знову порушив фільм "Поводир" Олеся Саніна (2014). З такою ж місією незабаром має вийти канадська стрічка "Гіркі
26.11.2016

Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор

Останні два десятки років позначені по всьому світу справжнім «бумом пам’яті» та розквітом так званої «індустрії пам’яті», як в науковому, так і в суспільному житті. Явище, яке П’єр Нора називає «всесвітнім тріумфом пам’яті» чи навіть «меморіальною епохою» є справді глобальним та потужним...
22.11.2016

“Інтелектуали і Перша світова війна: Центрально-Європейська перспектива” – зустріч у Кракові

20-22 жовтня 2016 в Інституту історії Яґеллонського університету в Кракові відбулася міжнародна конференція «Інтелектуали і Перша світова війна: Центрально-Європейська перспектива». Мету наукової зустрічі, що зібрала понад 20 науковців з різних країн світу, її організатори вбачали у дослідженні ролі інтелігенції в роки Першої світової війни та значення діяльності її представників в
16.11.2016

Осмислюючи і пам’ятаючи геноцид: три наукові події вересня 2016 у Києві

У рамках вшанування в Україні 75-тих роковин трагедії Бабиного Яру у Києві послідовно відбулося три наукових заходи: громадський симпозіум «Бабин Яр. Вшанування пам’яті» (26–28 вересня) та міжнародні наукові конференції «Суперечливі спогади про складне минуле. Східна Європа крізь призму історичних подій ХХ століття» (30 вересня – 2 жовтня) і «Геноцид ромів
03.11.2016

ASEEES-MAG Summer Convention 2016 очима авторів “Україна Модерна”

26-28 червня 2016 у Львові, на базі Українського Католицького Університету відбулася непересічна академічна подія – ASEEES-MAG Summer Convention 2016 - спільний конгрес Американської асоціації славістичних, східно-європейських і євразійських студій та Міжнародної асоціації гуманітаріїв під загальним гаслом “Образи Іншого / Images of the Other”. “Україна Модерна” запропонувала автор(к)ам, чиї праці представлені
04.07.2016

Вшановуючи голод як геноцид: суперечливі значення меморіалів жертвам Голодомору

У статті розглянуто політичні наслідки визнання Голодомору геноцидом для українського суспільства та міжнародних відносин, а також подано короткий опис нової культури пам’яті Голодомору в Україні, з обговоренням викликів вшановування Голоду як геноциду. Докладний аналіз меморіалів жертвам Голодомору в Києві та Харкові як політичних проектів приводить авторку до роздумів про їх
26.11.2015

Ставлення митрополита Андрея Шептицького до «пацифікації» 1930 р.

На формування ставлення А. Шептицького до так званої «пацифікації» 1930 р. вирішальний вплив мали дві обставини: жорстокість польських військових стосовно мирного українського населення та застосування принципу колективної відповідальности. У статті розкрито зусилля митрополита з привернення уваги уряду, місцевої та особливо світової громадськости до протиправних дій польських військових.
12.11.2015

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис