Котигорошки: діти війни у прозі Григора Тютюнника
Автобіографічний простір – це, у найширшому розумінні, місця особистої пам’яті. Спадщину Тютюнника можна розуміти через ідею анонімної автобіографії, як повторення життя у тексті. Більшість його персонажів, як і він сам, підпадають під категорію дітей, що не мали дитинства. Це діти, які не плачуть і не нарікають. Вони переживають голод, бачать
