«Відлига» 1953-1964 рр.- сторінка 2

«Пролетарський за змістом, національний за формою»: український радянський плакат 1945–1989 років

Український радянський плакат є відомим і водночас незнаним. Його часто використовують для ілюстрування публікацій про радянський період, та рідко коли вказують авторство твору. Хто ж були художники українського плакату? Яким був шлях від ескіза до публікації та скільки за це платили? Як працювала цензура та звідки бралася корупція? Чому Москва
читати...
20.10.2019

Феноменологія «радянської людини»: роздуми над книгою Юрія Каганова

Феномен “радянської людини” цікавив дослідників віддавна - як невід’ємна складова великого соціального експерименту. Так званий Гарвардський проект та його підсумкова книжка “Як працює радянська система” приділив чимало уваги ролі “радянської людини” в цій системі. Однак у пізніших дослідженнях кінця ХХ століття, особливо в Центрально-Східній Європі, верх взяла зневага, з якою
читати...
10.10.2019

Сміх крізь сльози: роздуми про книгу Славенки Дракуліч

Нещодавно побачив світ український переклад знаменитої книжки хорватської журналістки і письменниці Славенки Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Для західних аудиторій авторка стала голосом, який розповів про реалії повсякденного життя жінок у країнах соцтабору. У розмовах з нею різні жінки ділилися своїми особистими історіями про труднощі і радощі
читати...
16.06.2019

Сміх у лещатах цензури: партійний контроль за змістом журналу «Перець»

У радянському суспільстві навіть такі природні людські прояви як сміх та гумор перебували під суворим наглядом партійних контролюючих органів. Стаття присвячена радянському політичному гумору, яскравим проявом якого був журнал «Перець». Незвичність гумористичного формату «Перця» створювала особливі умови для цього контролю: «несерйозність» журналу могла як відволікати цензорів, так і слугувати «червоною
читати...
16.07.2018

Білі плями à rebours: Львів у літературі Польської Народної Республіки та УРСР

Як працює література з пам’яттю місця в умовах цензури? Пропонуємо поглянути на топос Львова у жанровій художній прозі з бінарної перспективи – з погляду польськомовного, і з погляду україномовного письма у пізньорадянський час. В якій уявній географії тогочасні автори розташовували місто? Хто став отим Іншим у їхніх текстах? Як письменникам
читати...
21.10.2017

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві”

Цього разу про історію як науку і про особисту життєву історію говоримо з Федором Турченком – з українським істориком, на чиїх шкільних підручниках виросли перші покоління учнів доби незалежної України. Про те, як партійні гравці спричинилися до написання україноцетричних книжок, про теперішнє дослідження нашого гостя – «Проект.Новоросія», і про те
читати...
28.05.2017

Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”

Ця розмова відбулася у Львові всередині листопада минулого року, коли професорка Марта Богачевська-Хомяк, колишня директорка Програми Фулбрайт в Україні, вкотре приїхала до України. У численних інтерв’ю для радіо і телебачення учену раз-по-раз питали про перевидання її знакової книги “Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939” (Київ, 1995), яка
читати...
04.02.2017

Ентоні Полонський: Ми повинні вийти за рамки конкуренції наративів про минуле

Новий 2017 рік відкриваємо розмовою з відомим дослідником польсько-єврейської історії, автором багатьох знакових праць про Голокост. Учений розповідає про своє дорослішання у Південній Африці, вибір марксизму, складні етапи суспільної дискусії в Польщі навколо теми участі місцевого населення в знищенні євреїв, про небезпеки читання історії у зворотньому напрямку та про власні
читати...
02.01.2017

Станіслав Кульчицький: “Я пишу зараз про те, що з нами відбулося за останнє століття, з революції 1917-го”

Цим інтерв’ю зі Станіславом Кульчицьким відкриваємо нову рубрику “Життєписи історії”. Станіслав Кульчицький упродовж останніх тридцяти років вивчає проблеми Голодомору, він одним із перших отримав доступ до закритих радянських архівів у 1985-1987 роках. Як дослідник, що був індоктринований системою та мав проімперські погляди, входив у цю складну тему? Що відбулося з
читати...
25.08.2016

Особистісний світ жінки-літератора в Україні у другій половині ХХ століття: спроба антропологічного аналізу

Як уявляли свою мистецьку долю жінки-літераторки, чим вони жили, про що мріяли? Чи співпадало їх бажане з тим, що вони отримували у разі існування як письменниці і поетеси?.. Існування жінки в літературі (...) було травматичним, незважаючи на успішність і визнання творчості авторок. Складність жіночого входження у літературний простір пояснювалась не
читати...
23.11.2015
1 2 3

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис