11 травня 2015 р. в Українському католицькому університеті у Львові відбулася лекція польського історика і політолога Томаша Стриєка «Кому потрібна гуманітаристика? Досвід Польщі та України». Пропонуємо ексклюзивний відеозапис лекції та дискусії.
Сучасна криза гуманітаристики є очевидною. Людей, які нею займаються, вважають її власним фахом, а дехто – навіть покликанням, ця криза ставить перед викликом пошуку нової відповіді на старі питання: навіщо ми існуємо? в ім’я чого ми цим займаємось? від імені кого ми говоримо? Ці питання є особливо актуальними для країн Центрально-Східної Європи. На відміну від Заходу, вони «не встигли» до кінця ХХ ст. «закінчити» власні націотворчі процеси і знайти для себе стабільне і безпечне місце на мапі сучасного поділеного світу. Тому, може скластися враження, що і в Польщі, і в Україні гуманітаристика сьогодні потрібна передусім державній владі, яка провадить політику пам’яті і формує національну ідентичність. Втім, ця відповідь на поставлене в заголовку питання не є слушною. Ми маємо відрізняти наукову функцію та функцію артикуляції індивідуальних і суспільних потреб від легітимізаційної і пропагандистської. Тому найбільш слушною відповіддю на питання, кому сьогодні потрібні гуманітарні наукові дослідження, є найбільш банальна з можливих: по просту нам.
Частина 1.
Частина 2.
Томаш Стриєк – історик і політолог, провідний польський українознавець, науковий співробітник Інституту політичних досліджень ПАН і професор університету “Collegium Civitas” (Варшава). Фахівець з інтелектуальної історії, історії історіографії і порівняльних студій пам’яті. Автор чотирьох монографій, присвячених різним аспектам історії України ХХ – початку ХХІ століть, в тому числі «Україна перед кінцем історії. Нариси про політику держав щодо пам’яті» (Варшава, 2014) та “Невловні категорії: нариси про гуманітаристику, історію і політику в сучасних Україні, Польщі і Росії” (Київ, 2015).
Подія відбулася завдяки співпраці Видавництва «Ніка-Центр», Польського Інституту у Києві, Східного інституту українознавства імені Ковальських, Центру міської історії Центрально-Східної Європи, інтернет-порталу historians.in.ua
