День народження Мазепи в історіографії довгий час не піддавався сумніву — 20 березня.
Ця дата була визначена на підставі запису в требнику кременецького монастиря. Опублікував її українсько-польський письменник початку XIX століття Тимко Падура, який зібрав велику кількість «історичних анекдотів» про Мазепу. Запис дослівно такий: «Jan Adam Mazepa szlachcic polski urodził się dnia 20 marca 1632 r. w Białocerkwi ; uczył się u Jezuitów w Połocku kosztem Dymitra ks .Wiszniowieckiego , staros . białocerkiewskiego. Leszczyński bis . kijows . wprowadził go do dworu J.Kazimierza, był przy królu paziem i poufnym» («Ян Адам Мазепа шляхтич польський, народився 20 березня 1632 року в Білій Церкві, навчався у єзуїтів у Полоцьку коштом князя Дмитра Вишневецького старости білоцерківського. Лещинський біскуп київський привів його до двору Яна Казимира, був при дворі пажем і довіреною особою». (T. Padura, Jan Mazepa.)
Однак тепер ми можемо стверджувати, що цей запис не відповідає дійсності від початку до кінця. Адам було друге ім’я не Івана, а його батька Степана. Іван не народився в 1632 році (цю дату відкинули всі біографи Мазепи), він не був польським шляхтичем, він не міг навчатися в Полоцьку у єзуїтів, оскільки колегія була зруйнована російськими військами в 1654 і не функціонувала до 1667 року. Дмитро Вишневецький не міг бути меценатом Мазепи. У роки його навчання (1650-ті) Дмитро Вишневецький вів військові дії проти білоцерківського полку, що входив до Гетьманщини, старшиною якого був батько Мазепи. Сам Вишневецький щиро ненавидів «козаків», будучи вихований своїм дядьком, знаменитим Єремією Вишневецьким — тим самим, хто «вогнем і мечем» намагався придушити козацьке повстання, саджаючи на палю його учасників. Старостою білоцерківським Дмитро Вишневецький став тільки у 1663 році, коли про жодне навчання Івана не йшлося. Не міг привести Івана до двору і Ян Лещинський, єпископ київський, оскільки помер у 1657 році, а Мазепа з’явився при дворі в 1659 році. Іван був не пажем, а королівським дворянином, тобто виконував найскладніші дипломатичні та особисті доручення короля, входячи до вузького кола його наближених осіб. Таким чином, весь запис у кременецькому требнику є типовою для того часу фантастичною компіляцією, заснованою на неперевірених чутках.
Слід також звернути увагу, що немає жодних вказівок на святкування дня народження або іменин Мазепи у березні. Ніхто ніколи не вітав його в цей час з іменинами, при гетьманському дворі в березні ніколи не проводилося жодних церемоній, і в жодному з численних панегіриків березневу дату народження жодним чином не відображено. Тобто, крім помилкового пізнього запису в кременецькому требнику, у істориків немає інших свідчень того, що Мазепа дійсно народився 20 березня.
Навпаки, вже від 1689 року Мазепа переносить традиційні зʼїзди старшини (вони зазвичай проводилися на Водохреща), додаючи до них святкування на честь Іоанна Предтечі. Пік цих святкувань припадав на 7 січня старого стилю (20 січня нового стилю).
Коли ж народився Мазепа? Згідно з православною традицією в Україні дитині давали імʼя за іменами святих — залежно від того, якого святого вшановували в день народження або в найближчий до цього день (не в день хрещення!). Іменинами відповідно називався день, коли святкували памʼять святого, на честь якого була названа людина. Знову ж таки: іменини ніяк не повʼязані з днем хрещення. Найчастіше іменини і день народження збігалися і тому рідко хто святкував день народження окремо. День хрещення в даному випадку не мав ніякого значення (це основна помилка в розрахунках Сергія Павленка і Тетяни Лютої). До того ж у заможних сімʼях (якою, безумовно, була сім’я Мазеп), немовля хрестили якомога раніше (не чекаючи 40 днів, поки матері не можна було входити до церкви), оскільки смертність була дуже високою і батьки прагнули врятувати душу новонародженого.
Хто був «святим покровителем» Мазепи? Дослідження Джованни Броджі та Марії Грації Бартоліні, італійських експертів з барокових панегіриків і проповідей сучасників Мазепи, дають однозначну відповідь — Іоанн Предтеча. Саме він зображувався на гравюрах на честь гетьмана, згадувався в проповідях і панегіриках. Тут немає сенсу повторювати прекрасні аргументи дослідниць.
Роблячи цей найважливіший висновок, вони, однак, виходили з того, що день народження Мазепи був 20 березня і, відповідно, не йшли далі у своїх міркуваннях. Марія Грація Бартолліні навіть намагалася визначити, на честь кого з Іоаннів був названий Мазепа.
Спробу відмовитися від традиційного погляду на дату народження Мазепи зробила українська дослідниця Тетяна Люта. На підставі присвяти Мазепі гравюри Іларіона Мигурі вона назвала дату 12 жовтня. Зазначимо, що Наталія Сінкевич помилково датує гравюру 1705 року, вважаючи, що подарунок був приурочений до тріумфального в’їзду гетьмана до Києва. Але в жовтні 1705 року Мазепа не міг перебувати в Києві, оскільки був у військовому поході, в обозі під Замостям. А ось у жовтні 1706 року Мазепа дійсно був у Києві. Тетяна Люта наводить переклад Наталії Яковенко з присвячення Мазепі латиною, зробленого на гравюрі Мигури: «Зображення має бути виставлене в Київі 12 жовтня в главі Церков Софії для вшанування його [Мазепи] ангела». Звідси Тетяна Люта зробила висновок про день народження Мазепи — 12 жовтня. Цю ідею підхопив Сергій Павленко. Але в тексті йдеться не про іменини, а про ангела, тобто про Іоанна Предтечу.
Як відомо, у православній традиції свята, присвячені Іоанну Предтечі, відзначають шість разів на рік: 7 січня, 24 лютого, 25 травня, 29 серпня, 23 вересня і 12 жовтня (усі — за старим стилем). Таким чином, Мігура хотів виставити свою гравюру 12 жовтня — в день, коли відзначався АНГЕЛ Мазепи (свято перенесення десниці Іоанна Предтечі). Іменини ж гетьман святкував 7 січня (Собор Іоанна Предтечі). Це чітко вказано в проповіді Стефана Яворського, виголошеній ним 7 січня 1697 р. (за старим стилем) у Гончарівці перед старшинською радою («сенатом»). Точніше в її частині, що є присвятою Мазепі: мова йшла не тільки про «Іоанна святого, патрона вельможності вашої», але й прямо висловлювалися побажання здоров’я «велможності вашій при нинішніх іменинах». (Російський державний історичний архів. Ф. 834. Оп. 2. № 1592. Л. 1064.)
Тобто Мазепа святкував свої іменини 7 січня, і саме в цей день його вітали.
Прикладів особливих заходів у присутності Мазепи на день «після Феофана», тобто 7 січня (ст. ст.), у джерелах є безліч. Крім банкетів і святкувань за участю всієї старшини, проводилися богословські виступи та диспути, які так любив сам Мазепа. Більшість святкувань Мазепа починаючи з 1697 року проводив у своїй новій резиденції в Гончарівці.
Таким чином можна з великим ступенем впевненості говорити, що Мазепа народився 7 січня (ст. ст.) або в найближчий до цього дня день.
Висловлюю щиру вдячність Giovanna Brogi та Jakub Niedżwiedż за надання мені оригіналу проповіді Стефана Яворського, а також Юрію Мицику за консультації.
