Артем Харченко

Артем Харченко

історик, доцент Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Співзасновник Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Харків. Запрошений дослідник у Simon Dubnow Institut, Ляйпциг, 2016; Hebrew University, Єрусалим, 2018 та New Europe College, Бухарест, 2018-2019; CERCEC, Париж, 2024. Проекти: “Jewish community in the space of Imperial city: Kharkiv, 1859-1923” та “Forcible Transfers of Children in USSR (Ukrainian Soviet Socialist Republic): 1928-1935)”/ "Сиротинці в радянській Україні, 1920-ті-1930-ті рр.". Викладач історії Голокосту у партнерській університетській програмі Claims Conference, Вашингтон, США, 2019-2023.

“…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору

У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом
03.01.2019

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис