Марина Гримич

Марина Гримич

етнологиня, антропологиня, докторка історичних наук, професорка. Коло наукових інтересів – антропологія війни, діаспорознаваство, традиційна культура, епічний фольклор. Завідувала кафедрою етнології та краєзнавства на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, викладала в Альбертському університеті (Едмонтон, Канада), нині керує науковими проєктами в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара». Авторка монографій: Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст.: (2023); Антропологія війни. Case study: дивізія “Галичина” (2017); Життя під піньорами: Культурний ландшафт українських поселень Бразилії (2016). Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ ст. (2006); Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців. (2000) та більш, як 200 наукових статей. Керівниця проєктів та наукова редакторка 12-ти колективних монографій.

Брати в полон і бути в полоні

Полон – це один із найпоширеніших воєнних наративів. Найбільше оповідей очевидців стосується саме перебування в полоні, значно меншою за кількістю є тема взяття в полон. Наративи, що поєднують у собі дві ці події, є вкрай рідкісними.
09.12.2024

Від етнографії та етнології до антропології: італо-українська антропологічна конференція в Неаполі

5 грудня 2019 р. у Департаменті Соціальних наук Університету ім. Фрідріха ІІ в Неаполі відбулася перша італо-українська наукова конференція «Історія та шляхи розвитку української антропології: Італія та Україна в академічному діалозі». Окрім низки італійських дослідників, з української сторони участь у науковому заході взяли д.і.н. Сергій Сегеда (Інститут народознавства НАН України,
17.12.2019

Марина Гримич: “Мені потрібно весь час вчитися чомусь новому і розпочинати якусь нову тему”

«Україна Модерна» запросила до розмови докторку історичних наук, засновницю української школи прикладної антропології, письменницю Марину Гримич. Дослідниця розповідає про строгого батька, «синдром відмінниці» і дитинство у колі письменників, говорить про свій науковий шлях від слов’янської філології через фольклористику та етнографію до соціально-культурної антропології, оцінює досвід викладання в Україні і Канаді,
06.07.2018

«Інквізиторський» стиль польової збирацької роботи, або Про інтенсивність досліджень на «чужому полі»

У статті йдеться про труднощі, які виникають у дослідників при роботі на "чужому полі", зокрема, в експедиціях за кордоном. Задля отримання хороших результатів їм доводиться значно інтенсифікувати і графік роботи, і процес опитування респондентів. Такий стиль польових досліджень напівжартома прозвали "інквізиторським".
06.11.2014

Paterfamilias (про форми чоловічого домінування в українській селянській культурі)

На сьогодні аксіоматичним є твердження про те, що традиційне суспільство орієнтувалося на гендерні патріархатні стереотипи і що гендерною ознакою традиційного суспільства є домінування чоловіка над жінкою. Останню тезу, втім, можна прийняти із застереженнями. У сільській культурі ХІХ ст., як відомо, існувала чітка...
22.07.2014

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис