Олександр Лисенко

Олександр Лисенко

доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, дослідник історії Другої світовоїй війни та історії церкви. Лауреат премії ім. М. І. Костомарова НАН України (1998). Після закінчення історико-педагогічного факультету Київського державного педінституту (1978) працював учителем-організатором виховної роботи у школі, викладачем Київського державного музичного училища ім. Глієра. У 1992 р. Захистив кандидатську дисертацію «Роль робітничого класу України у створенні та зміцненні органів державної влади (1919–1920)», а у 1999 здобув ступінь доктора історичних наук за дослідження «Релігійна ситуація в Україні в 1941–1946 рр.». Серед основних праць: «Особливості організації управління та зв’язку в роки Великої Вітчизняної війни» (К., 2004, у співавт.); «Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни у вітчизняній історіографії: Бібліогр. покажч.» (К., 2003, у співавт.); «Бойові дії авіації в роки Великої Вітчизняної війни» (К., 2003, у співавт.); «Церковне життя в Україні, 1943–1946» (К., 1998); «Звитяга і жертовність: Українці на фронтах Другої світової війни» (К., 1997, у співавт.); «Українська національна ідея і християнство» (К., 1997, у співавт.), «Релігійна політика тоталітарних режимів в Україні у 1939-1946 роках» (2023). Живе і працює у Києві.

Олександр Лисенко: «Я проти історичного самомилування, і проти віктимного образу нашої історії – це латентний прояв комплексу неповноцінності»

Наприкінці року «Україна модерна» запросила до розмови Олександра Лисенка – доктора історичних наук, дослідника історії України періоду Другої світової війни з Інституту історії України НАН України. Гість розповідає про своє дитинство, батьків і молодість, сповнену пригод і пошуку себе. Осмислює період навчання й викладацької діяльності в школі та університеті. Ділиться
28.12.2018

Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939-1945

Соціальна солідарність в період Другої світової війни належить до малодосліджених тем. Тим часом саме недержавні, громадські інституції взяли на себе тягар підтримки найменш захищених категорій населення Західної України. Завдяки громадській самоорганізації місцевий соціум зумів протистояти вкрай несприятливим обставинам воєнного часу. У статті доброчинність розглядається як прояв соціальної солідарності, інструмент консолідації
14.04.2016

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис