Ірина Реброва

Ірина Реброва

 історикиня, що досліджує Голокост та інші групи жертв нацизму під час Другої світової війни в Радянському Союзі. Захистила докторську дисертацію в Центрі досліджень антисемітизму Берлінського технічного університету (ZfA TU Berlin), а в 2020 році опублікувала книгу “Re-constructing Grassroots Holocaust Memory: the Case of the North Caucasus”. Має російський ступінь кандидата історичних наук та ступінь магістра соціології (гендерні студії). Авторка низки статей з усної історії, гендерної історії і соціальної пам’яті про Другу світову війну в російських, англійських та німецьких наукових журналах і збірниках. Серед іншого, була стипендіаткою Claims Conference Kagan Fellowship in Advanced Shoah Studies, а також Центру досліджень Голокосту Інституту сучасної історії в Мюнхені та Центру перспективних досліджень геноцидів Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі. У 2014–2022 роках – наукова співробітниця Інституту Хадасса-Брандейс Брандейського університету (США). З 2022 року – членкиня правління німецької некомерційної асоціації KONTAKTE-КОНТАКТИ, яка займається питаннями міжкультурної толерантності, освіти з історії та збором пожертв для жертв нацистської епохи у Східній Європі, на Кавказі і в Центральній Азії через міжнародний обмін. Її останній проєкт “Remember us…” був присвячений історії та пам’яті про людей з інвалідністю, які стали жертвами нацизму в окупованих регіонах Росії під час Другої світової війни (http://nsvictims.ru). З листопада 2023 року – лекторка Центру досліджень антисемітизму Берлінського технічного університету.

Транскрипти серії вебінарів «Іншування, окупація, насильство та заперечення: зв’язки між минулим і сучасністю. Історичні аналогії та презентизм у вивченні Голокосту». Вебінар 4 «Заперечення» (17.06.2025 р.)

У межах цієї серії вебінарів розглядаються питання використання історичних аналогій і презентизму у вивченні історії Голокосту з метою глибшого розуміння та критичного осмислення як самого Голокосту, так і сучасних збройних конфліктів і наростання мови ворожнечі, зокрема в контексті російсько-української війни.
25.11.2025

Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках

У статті проаналізовано стан усної історії у сучасних Білорусі, Росії та Україні, виділено основні тенденції та перспективи розвитку цього напрямку, схарактеризовано його теоретико-методологічні і тематичні пріоритети, розглянуто динаміку інституціоналізації усної історії .
30.10.2014

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис