Про потребу чути, вміння читати та пастки анахронізму
Хто я така, аби заборонити своєму братові історикові «грішити» в своєму ремеслі, нав’язуючи минулому сучасні поняття та підміняючи завдання «досліджувати минуле» проголошенням гасел політичної доцільності. Очевидно, я можу лише нагадати про інтерпретативний характер нашої науки та потребу обережного вживання поняття «хибний» на означення іншого висловлювання, навіть якщо воно не подобається.
