Яна Примаченко

Яна Примаченко

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Авторка монографій «Русский мир на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: Аналітична доповідь» / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2018. – 227 с. (у співавторстві з Л.Якубовою, В.Головком); «В обіймах страху і смерті. Більшовицький терор в Україні» ‒ Х.: КСД, 2016. ‒ 544 с. (у співавторстві з Л. Якубовою) та «Північноамериканська історіографія діяльності ОУН і УПА». – К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – 182 с.; більше двох сотень наукових та науково-популярних статей та рецензій. Членка авторського колективу громадського просвітницького проєкту «LikБез. Історичний фронт». У сфері наукових зацікавлень – історія та історіографія українського визвольного руху, політика пам’яті щодо ОУН і УПА та Другої світової війни, історія мистецької інтелігенції 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

«Боже, я їду на лінію фронту!»: рефлексії дослідниці російської історичної пропаганди

Як вплинув «бекграунд» дослідниці Другої світової війни та російських історичних міфів на рішення їхати в Чернігів на лінію фронту? Чому для українських істориків полон був страшнішим за бомби?
22.01.2024

«У пошуках балансу»: огляд воркшопу «Місто й оновлення: як міста пам’ятають і як міста забувають» (10-12 вересня 2020 р., Київ)

«Коротке ХХ століття» докорінно змінило обличчя українських міст. У 1920-х соціалістичні містечка та житлові комуни мали позбавити людину приватного простору. Нові проекти монументальної забудови обернулися масштабною зачисткою міст, а знищення архітектурних шедеврів стало лейтмотивом епохи радянської модернізації. Сталінські репресії, Друга світова і нацистка політика «остаточного вирішення єврейського питання» знищили не
24.09.2020

Розмова про “Кам’яного гостя”: фахові рефлексії над книгою Олександри Гайдай

Фахові історики діляться своїми міркуваннями про книжку Олександри Гайдай “Кам’яний гість” (Київ: К.І.С., 2018). Дослідження дає привід для роздумів про ставлення до пам’ятників Леніну в незалежній Україні, про конструювання політики пам’яті і комеморативних практик сьогодні. Рецензенти розмірковують про долю монументів радянської доби, “ленінопад” і складність процесів декомунізації, і ширше –
14.04.2018

Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів

Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових
15.03.2017

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис