Подолання минулого- сторінка 7

У цьому тексті автор книги дає стислі відповіді на зауваги учасників дискусії.

Крістофер Ґіллі вказав на чимало позитивних сторін книги: її всебічний та об’єктивний аналіз причин і перебігу антиєврейських погромів 1918–1922 рр., об’єктивне висвітлення ролі в цих процесах армії УНР, Червоної армії й польської армії (під час погромів у Східній Галичині та її насильство проти євреїв упродовж польсько-радянської війни).

Михайло Гаухман підкреслив особливу значущість розділу книги, присвяченого аналізу міжнародного резонансу, спричиненого судовим процесом над вбивцею Симона Петлюри Самуїлом Шварцбардом.

Дискусійний форум присвячено обговоренню книги американського історика Джеффрі Вейдлінгера «Посеред цивілізованої Європи: погроми 1918–1921 років і початок Голокосту».

Розмову із Сергієм Плохієм присвячено його останній книзі «Російсько-українська війна», яку нещодавно опублікували англійською мовою.

Розмову з італійським істориком Андреа Ґраціозі присвячено подіям російсько-української війни та її історико-політичним контекстам.

Дослідження українського історика Данііла Ситника присвячено особливостям формування та діяльності допоміжної поліції в окупованій нацистською Німеччиною Україні.

У другій частині публікації Олександра Мельника описано процес формування міфу про «Велику Вітчизняну війну».

У першій частині публікації українського історика Олександра Мельника йдеться про соціальні й демографічні наслідки Другої світової війни, радянський дискурс про війну в перші повоєнні роки, вплив формування міфу війни на етнополітику СРСР у 1960–1980-і р. та використання війни задля легітимації режиму.

У завершальній четвертій частині матеріалу українського історика Юрія Радченка про нацистські репресії проти ОУН (м) йдеться про причини переслідувань українських націоналістів.