Роман Кісь. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
Ця книга – одна з перших розвідок в українській лінґвокультурології. У ній зібрані унікальні матеріяли про зв’язок мови і ментальности, мови і культури українського народу, на широкому тлі мовних фактів виявлено закономірності мовної поведінки різних етносів.
Роман Кісь – етнограф за фахом, що упродовж багатьох років, перебуваючи в експедиціях, досліджував чукотську культуру. Основні міркування автора з етнолінгвістики, лінґвокультурології підтверджують також матеріяли про мовну картину світу чукотського народу. Книга є справжнім дарунком не лише для науковців (лінґвістів, етнографів, культурологів), але й для книголюбів, які цікавляться звичаями, обрядами, ритуалами різних народів.
Зміст
ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО КНИГИ (або дещо про лінґвокультурологічну концепцію “середнього ранґу”)
PОЗДІЛ ПЕРШИЙ. На перехрестях лінґвокультурології і коґнітивної стнолінґвістики (спроба попередньої схеми)
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Мова і світобачення народу (етнопсихолінґвістична концепція О. Потебні і проблематика мовного релятивізму)
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. Етнокультурний компонент слова (спроба функціонально-діяльнісної верифікації гіпотези Сепіра-Ворфа)
ПІСЛЯМОВА
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Роман Кісь — етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист, старший науковий співробітник Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. У різні роки дослідницькі інтереси Р.Кіся зосереджувалися на таких темах: соціокультурні аспекти маятникової міграції та інші питання етносоціології; родинний побут гуцулів; обряди, вірування та мовна картина світу чукчів-оленярів Танюрерської тундри; епістемологічні та ментальні виміри російської суспільної та релігійно-філософської думки; філософсько-культурологічне осмислення проблематики Еросу і Танатосу; релігійна філософія Григорія Сковороди. Розробляв концептуальні питання теорії нації і національної ідеї, а також працював над проблематикою постколоніальних студій, розробляв прикладні аспекти деколонізації соціокультурного простору України. Займався теоретичними аспектами соціолінгвістики культури, лігвокультурології, культурологічної теорії дискурсу. Створив оригінальний авторський трансдисциплінарний напрямок у сучасній філософії культури – філософську теорію смислу. Автор низки знакових прць, серед яких: “Квадриґа. Невипадкові думки з Високого Верху (філософський щоденник). Побіч рудого метелика (збірка поезій)” (Львів, 2009),”Фінал третього Риму (осторонь Азіопи). Книга 2-га” (Львів, 2007), “Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до теорії культурного релятивізму” (Львів, 2002), “Глобальне – національне – локальне (соціальна антропологія культурного простору)” (Львів, 2005).
