Наприкінці Другої світової війни, прагнучи уникнути переслідувань з боку радянської влади, українська історикиня Наталія Полонська-Василенко вирушила на Захід. Від 1944 року і до своєї смерті у 1973 році учена жила й працювала у Німеччині. Незважаючи на похилий вік і слабке здоров’я, цей період її життя став винятково продуктивним у науковій
Статті
Останнє опубліковане на сайті
12-14 липня 2019 року у м. Бохум (Німеччина) відбулася міжнародна наукова конференція: «XХVII Зустріч молодих експертів з вивчення Східної Європи. Нові дослідження Східної Європи», яку організував Рурський університет (м. Бохум) в співробітництві з німецьким товариством з вивчення Східної Європи та дослідницьким центром Східної Європи університету Бремена. У заході взяло участь
Через два роки виповниться 80 років трагедії київських євреїв, убитих нацистами в Бабиному Ярі. Долю євреїв повторили роми, радянські військовополонені, психічно хворі, українські націоналісти-«мельниківці», які були вбиті або поховані в Бабиному Ярі. Наступні сорок років – пам’ять про Бабин Яр була заборонена радянським режимом. Бабин Яр став місцем спільної трагедії
25-30 червня 2019 р. у Гданську (Польща) проходив міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання», організований Міжнародним освітнім центром у Дортмунді (IBB Dortmund) і Мінським міжнародним освітнім центром ім. Й. Рау (IBB Мінськ) за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини спільно з партнерами –
Наприкінці літа «Україна Модерна» запросила до розмови Наталію Кононенко, знану фольклористку та дослідницю української культури канадських прерій, професорку Альбертського Університету. Учена пригадує своє голодне дитинство у таборах для біженців в повоєнній Німеччині та розмірковує про той травматичний досвід як чинник власного зацікавлення епічним фольклором. Дослідниця щиро розповідає про те, як
У 2018 р. на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено проект Концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру. Документ розробив авторський колективом з 15 осіб, до складу якого увійшли знані історики, громадські діячі та дослідники на чолі з Геннадієм Боряком. Запропоноване авторами Концепції бачення майбутнього Музею та обґрунтування
Ґеральд Штурц. Рівноправність національностей у конституції та державному управлінні Австрії (1848–1918) / Переклад з німецької Христина Николин. Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2019. - 376 с. Завантажити
Фан Рубен. Історія Єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки. Переклад з їдиш видання 1933 р. (Львів) / Пер. з їдиш і коментарі Ася Фруман; Наук. редакція, упорядкування, вступна стаття Олег Павлишин. Львів, 2019. 272 с., іл.10.
Між Америкою та Галичиною. Спогади Марії та Олекси Мотилів / Програма дослідження модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика; Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка; Канадський Інститут Українських Студій Університету Альберти. Львів: Манускрипт-Львів, 2019, 160 с., 101 іл. (Бібліотека «України модерної», серія «Спогади, щоденники, інтерв’ю». Ч.5).
Початок літа «Україна модерна» відзначає розмовою з Юрієм Волошиним, знаним дослідником Гетьманщини, доктором історичних наук. Гість ділиться спогадами про своє дитинство у селі, навчання в радянській школі на Слобожанщині і студентські роки. Пояснює, як після служби у війську, став вчителем історії, хоча хотів бути фізруком; як захопився історією України і
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
