Наприкінці весни «Україна модерна» запросила до розмови Анатолія Подольського, знаного дослідника та промоутера розвитку досліджень та освіти з історії Голокосту в Україні. У відвертій розмові гість згадує про своє походження, дитинство, родину та її долю в часи нацистської окупації українських земель. Ділиться спогадами про навчання, працю на взуттєвій фабриці, службу
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Рівне першої половини ХХ ст. було звичайним провінційним містом. Найбільше за чисельністю у Волинському воєводстві, воно утім вирізнялося активним ремісничим і торговим життям. Переважав дрібний (переважно родинний) бізнес, який давав засоби до існування, та рідко дозволяв розбагатіти. Підприємницьке обличчя міста формувала головно єврейська громада, частка якої серед мешканців була найвищою.
Ольга Гуль. Львів у XVI столітті: місто конфліктів та порозумінь / НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Львів, 2018. 304 с.
Вибори до рад народних депутатів, що відбувалися у Києві в повоєнні роки, були безальтернативними – виборці мали лише легітимізувати бюлетенем наперед затверджені кандидатури у депутати різних рівнів. Та чи мали громадяни в таких умовах якийсь шанс висловити власну позицію? Крім патріотичних написів і записок на бланках бюлетенів, у виборчих скриньках
4-5 квітня 2019 у Вінниці відбувся V Всеукраїнський науково-теоретичний семінар з історії радянського повсякдення «Образ радянського: конструкція, міфологія, візуальні рамки», фокусом якого стали візуальні репрезентації радянського. Подія, яка зібрала молодих та зрілих дослідниць/ків у царині історії, етнології, антропології, соціології та інших дисциплін, традиційно відбулася на базі Вінницького педагогічного університету ім.
Серію весняних життєписів історії продовжує розмова з однією з найбільш знакових постатей світової україністики – професором Франком Сисиним, директором Центру дослідження історії України ім. Петра Яцика Канадського інституту українських студій Університету Альберти. Це розповідь про те, як родинна історія визначила вибір професії та національної ідентичності, як доводилося будувати професійну кар'єру,
12 квітня 2019 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбувся науковий семінар "Історик у цифрову епоху: дослідницькі виклики, інструменти, практики". Захід організовано Навчальною лабораторією історичної інформатики та кафедрою історії України історичного факультету.
Нова книжка Сергія Єкельчика не така вже й нова – англійською мовою вона з’явилася п’ять років тому, і зразу отримала не лише резонанс, а й престижну відзнаку за найкращу англомовну книжку 2014–2015 рр. Американської Асоціації україністів. З підходами й тезами Сергія Єкельчика українська публіка могла ознайомитися ще тоді, п’ять років
Період 1917-1921 років позначився численними змінами урядів, військовими перемогами та поразками, але на тлі цих «великих» подій відбулося також поступове руйнування «старого світу». Численні покинуті та пограбовані палаци стали візуальними свідченнями незворотності змін. Дві жінки з однієї шляхетної польської родини, озираючись на той час, розповідають свої історії, щоб таким чином
Конференція “Усна історія в дії”, яка проходила 28-30 березня 2019 року в Інституті історії Ягеллонського університету, маркувала десятиліття від часу заснування Польського товариства усної історії. Як зазначили самі організатори і організаторки, вони прагнули створити майданчик, де були б представлені різні наукові, освітні та публічні проекти, що звертаються до методу та
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
