Завдання «подолання» тоталітаризму теоретично і практично постає перед усіма народами з досвідом тоталітарного минулого. Хоча в різних країнах цей процес проходить неоднаково, в ньому все ж можна виділити деякі спільні риси. У цьому нарисі розглянуто основні елементи та особливості політики пам’яті щодо тоталітарного минулого у повоєнних Іспанії та Німеччині, в
Статті
Останнє опубліковане на сайті
22 травня 2019 р. у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна відбувся науковий семінар «Урбаністичні студії в Україні: міський простір та символічні образи Харкова» у межах реалізації наукового проекту «CityFace: Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу». Проект спрямований на дослідження та переосмислення символічного простору міст Східної та Південної
10-11 травня 2019 р. у Перемишлі відбулася І Міжнародна наукова конференція під назвою «Українці та їхні сусіди впродовж століть: політика, економіка, релігія, культура і повсякденне життя». Місцем проведення конференції було обрано Український народний дім, споруджений у 1904 р. коштом української громади. Організатором зібрання науковців стало «Українське історичне товариство у Польщі»
Нещодавно побачив світ український переклад знаменитої книжки хорватської журналістки і письменниці Славенки Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися». Для західних аудиторій авторка стала голосом, який розповів про реалії повсякденного життя жінок у країнах соцтабору. У розмовах з нею різні жінки ділилися своїми особистими історіями про труднощі і радощі
Під час наукового стажування у США за Програмою академічних обмінів ім. Фулбрайта я відвідала п’ять українських музеїв – в Нью Йорку, Чикаго і Детройті. Процес дослідження того, як вони влаштовані, виявився достатньо захоплюючим і пізнавальним. Я намагалася зрозуміти, як функціонують ці інституції. Як українські діаспорні музеї творять уявлення про українську
Гуртожиток – перше, що спадає на думку, коли йдеться про студентське житло. Однак таке не дуже комфортне, але дешеве помешкання, яке нині надається у тимчасове користування на час навчання, не завжди було частиною звичного повсякдення студентів, які здобували вищу освіту далеко від дому. От і в підросійській Україні ХІХ –
28-29 березня 2019 року в Українському Католицькому Університеті у Львові відбулась непересічна для українських істориків подія – воркшоп з економічної історії «Економічні еліти України та Центрально-Східної Європи: порівняльні історичні перспективи» (The Economic Elite of Ukraine and Central-Eastern Europe: a Comparative Historical Perspective). Захід проведено за підтримки Програми Ковальських та Східноєвропейської
Головною прикметою суспільства ранньомодерного Львова було співіснування у місті багатьох етнічних громад. Однак за маґдебурзьким правом лише католики мали право на громадянство і міські привілеї, тоді як представники інших релігійно-етнічних груп не були повноправними міщанами. У чому полягали обмеження, яких зазнавали українці-русини, євреї та вірмени у Львові? Як обходили заборони
3-4 травня 2019 р. ГО Центр “Мнемоніка” та Український центр вивчення історії Голокосту провели у Рівному VІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію з серії «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах». Цьогорічний захід мав тему «Простори спогадів». До участі долучилися стали дослідники і дослідниці з 12 обласних центрів України – історики/ні, літературознав(и)ці,
Конференція „Віктор Петров-Домонтович: мапування творчості письменника”
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
