Статті

Останнє опубліковане на сайті

Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві

Заснування російського оперного театру в Києві у 1867 р. звично вважали наслідком боротьби київської громадськості за утвердження російської музики замість італійської. А що, коли подивитися на його історію крізь призму російської імперської політики на прикордонні і росту Києва як східноєвропейської метрополії? Влада взаємодіяла з різними сегментами міського суспільства: публіка прагнула

Заява Редакції “Україна Модерна” у зв’язку з хакерською атакою на сайт

Редакція 17 травня 2017 р. на сайт "Україна модерна" було здійснено хакерську атаку: сайт зазнав уражень, які призвели до майже повного блокування його роботи. Внаслідок нападу деякі матеріали сайту постраждали, інші були втрачені. Від 27 травня сайт відновив свою роботу і нині працює у звичному режимі. Час хакерської атаки, тип

Несвоєчасні герої

Представляю читачам етюд про надзвичайно цікаві долі, книжки та фільми про ці долі двох різних партизан із Башкортостану – Праведника народів світу Ніколая Кісєльова і диверсанта на прізвисько «Чорний генерал» Даяна Мурзіна. Їх поєднують дві речі – народження в Башкортостані та відсутність у канонах пам’яті про Війну. Бойовий шлях двох

Роман Кісь. Як зупинити розукраїнювання України?: наукове видання / Роман Кісь. – Львів: ТзОВ “Видавнича фірма «Афіша»”, 2012. – 360 с.

Роман Кісь. Як зупинити розукраїнювання України?: наукове видання / Роман Кісь. – Львів: ТзОВ “Видавнича фірма «Афіша»”, 2012. – 360 с. Завантажити

Дві революції Павла Тичини

Павло Тичина продовжував працювати над образом Григорія Сковороди після публікації перших глав поеми-симфонії «Сковорода» у 1923 році. В нових, неопублікованих главах Сковорода мав зробити насправді фаустівський вибір: з мандрівного філософа перетворитися на мандрівного революціонера і перевести в діяльне життя споглядальну просвітницьку філософію. Якими були «фаустівські сцени» Тичининого Сковороди і чи

Чого вчать канадських школярів на прикладі історії Голодомору?

5-7 травня 2017 року у Канадському музеї людських прав у Вінніпезі відбулася освітня конференція «Освіта - Знання - Дія», присвячена викладанню історії Голодомору. В її роботі взяли участь науковці, вчителі, фасилітатори, громадські активісти та представники державних освітніх установ із Канади та США. Коло обговорюваних питань охопило особливості сучасних методик викладання

Федір Турченко: “Перемога проросійських сил під час Майданів означала би кінець української історіографії. За нас би знову писали у Москві”

Цього разу про історію як науку і про особисту життєву історію говоримо з Федором Турченком – з українським істориком, на чиїх шкільних підручниках виросли перші покоління учнів доби незалежної України. Про те, як партійні гравці спричинилися до написання україноцетричних книжок, про теперішнє дослідження нашого гостя – «Проект.Новоросія», і про те

Бабин Яр в офіційній політиці пам’яті сучасної України

Відзначення 50-х роковин трагедії Бабиного Яру у 1991 р. набувало особливого значення: визнання єврейської складової трагедії вересня 1941 р. мало продемонструвати, що часи ганебного її замовчування назавжди відходять у минуле, та засвідчити прихильність новітньої України до демократичних і гуманістичних цінностей, які тривалий час нехтувалися в СРСР. Політика пам'яті незалежної Української

Втрачена і віднайдена батьківщина кримських татар: нарація образу історичної території

У ХХ ст. Крим був ареною масового насильства, найстрашнішим лихом стала депортація близько 200 тисяч кримських татар. Відтак кримські топоніми змінили на російські, книги кримськотатарською нищили, мечеті перетворили на кінотеатри, склади і будинки культури, цвинтарі сплюндрували... будь-які згадки про кримських татар були табуйовані. Та жертви геноцидів поділяються на тих, котрі
міжнародний інтелектуальний часопис