Українське рідновірство є альтернативним явищем, яке в часи соціально-політичних криз дає надію на краще майбутнє нації, наголошуючи на її могутньому потенціалі, закоріненому в минулому. Відходячи від політичних вимірів цього явища і зосередвшись на голосах представників різних течій рідновірства (Рідна українська національна віра; Об'єднання рідновірів України та Родове вогнище рідної православної
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Maria Lesiv. The Return of Ancestral Gods: Modern Ukrainian Paganism as an Alternative Vision for a Nation. – McGill – Queenn’s University Press, 2013. – 244 p.
Конференція "Україна – Європа – Схід: проблеми та перспективи сучасної гуманітаристики"
Спогади про Другу світову війну грають важливу роль в сучасній політиці та суспільстві в Україні та у всій Cхідній Європі. Одною з найбільш спірних і ще мало вивчених сторінок історії України воєнного часу залишається історія дивізії Ваффен СС «Галичина», члени якої, як правило, зображуються або як військові злочинці, або як
Яким був образ української діаспори в радянському кіно, як він був імплементований і що мав на меті довести? Аналізуючи радянські фільми про українську післявоєнну діаспору спробую: розглянути появу, значення та функції образу української діаспори як Колективного Чужого; охарактеризувати атрибути ворога як певної закритої герметичної групи, якій властиві схожі ритуали та
2 грудня 2016 «Gazeta Wyborcza» надрукувала інтерв’ю, яке взяв у мене Павел Смоленський. Інтерв’ю зачепило багатьох – зокрема, ще й тому, що співпало з візитом Петра Порошенка до Варшави. Але найбільше своїй популярності, на мою думку, завдячує заголовку: «Такої Польщі вже нам не потрібно». Припускаю і боюся, що саме за
Велика картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть лист турецькому султану» була надзвичайно популярною у сучасників. Пропоную інтелектуальний експеримент – відповісти на питання: «Чим тематика картини приваблювала освічених росіян, без українського коріння та українських знань?». Для цього намагаюся зануритися в «українській текст російської культури», в який «вписувався» цей шедевр Рєпіна, а тому
Цього місяця гостем рубрики став професор Сергій Плохій, директор Гарвардського інституту українських досліджень (HURI), чия книга “Брама Європи” стала одним із бестселерів цьогорічного Форуму видавців у Львові. В інтерв’ю ми говорили про дніпропетровську школу Мицика-Ковальського, в якій він сформувався як історик, багаторічну “інсталяцію” в західну академію, перспективи української академії наук
Американська історикиня Марсі Шор у своїй книзі «Модерність як джерело страждань» пропонує обміркувати наступні питання. Чому чеська інтеліґенція після 1945 року із великим ентузіазмом сприйняла комуністичні ідеї? В який спосіб поколіннєва історія може нам допомогти краще зрозуміти явище комунізму. Які ідеї прийшли в Центрально-Східну Європу після падіння Східного блоку? Та
Фокус на відтворенні та зображенні Голодомору в кіно розвинувся порівняно нещодавно, на початку 1990-х років, коли на широких екранах з'явилася стрічка Олеся Янчука "Голод 33-го". Більш як 20-річне кінематорграфічне мовчання на цю тему знову порушив фільм "Поводир" Олеся Саніна (2014). З такою ж місією незабаром має вийти канадська стрічка "Гіркі
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
