Ярослав Грицак

Багато говориться і пишеться про «бандеризацію України». Cпробуймо перевірити це твердження на прикладі даних про Марші Бандери. Традиція реґулярного проведення цих Маршів утвердилася лише у Києві та трьох обласних центрах Галичини. Склад учасників зводиться головним чином до партійного активу «Свободи» і «Правого сектору». На загал, Марші демонструють позитивну динаміку. Справжній

Багато хто, услід за російськими пропагандистами, вважає, що термін «жидобандерівці» виник на Євромайдані. За іншими свідченнями, це поняття придумали «антимайданівці», які намагалися дискредитувати учасників Майдану, приписуючи тим чи то антисемітизм, чи то сіоністський підтекст. Та співзвучність цього слова з іншим – «жидомазепинці» – змушує задуматися про давнішу історію поняття. Йдеться

Вважається, що слово «Голодомор» придумали і ввели в обіг у 1988 р. українські поети Іван Драч та Олексій Мусієнко. Чи справді українці свідомо створили цей термін щоб урівняти український голод 1932-1933 рр. з трагедією Голокосту? Аналіз загальнодоступних цифрових баз даних, утім дозволяє простежити вживання поняття «Голодомор» у публікаціях 1960-х і

В середині грудня 2016 в інтернеті появився лист, який підписало аж п'ятеро осіб: письменниця Любов Голота, письменник Дмитро Павличко, к. і. н, президент фонду «Літопис УПА» ім. В.Макара Микола Посівнич, д. філолог. н., професор ЛНУ ім.І.Франка Любомир Сеник, д. філолог. н., професор НУ «Львівська політехніка» Ірина Фаріон. Лист написаний як

2 грудня 2016 «Gazeta Wyborcza» надрукувала інтерв’ю, яке взяв у мене Павел Смоленський. Інтерв’ю зачепило багатьох – зокрема, ще й тому, що співпало з візитом Петра Порошенка до Варшави. Але найбільше своїй популярності, на мою думку, завдячує заголовку: «Такої Польщі вже нам не потрібно». Припускаю і боюся, що саме за

"Oxford Dictionaries" оголосили, що прикметник “post-truth” (пост-правдивий) став словом 2016 року. Воно дуже точно відображає тенденцію наших часів. Ми не маємо шансів перемогти її. Але це не значить, що ми повинні перестати з нею боротися, особливо у тих ділянках, які фахово для нас є найближчими. Я вирішив започаткувати свою власну

Я писав цей текст у понеділок зранку, 7 листопада, не знаючи, хто виграє на американських виборах. Тепер можу лише додати: вчора, 9 листопада, скінчилася велика доба у світовій історії, яка почалася так славетно рівно 27 років тому, 9 листопада 1989 р. з падінням Берлінської стіни. Кінця історії не буде. Про

Днями я дав інтерв'ю газеті "Rzeczpospolita" (додаток Plus-Minus) про політику історичної пам'яті в Украіні взагалі і про київські перейменування вулиць зокрема. Задля нього я взявся уточнювати певні речі, щодо яких не був певним до кінця. Зокрема, наскільки це перейменування є виразом офіційної політики історичної пам'яті, і чи існує така офіційна

Нова книжка Таріка Сиріла Амара стала предметом жвавого обговорення істориків. Поки розлога англомовна рецензія на цю працю готується до друку, поділюся з читачами своїми загальними враженнями. На початку 1990-х Роман Шпорлюк звернув увагу на "парадокс Львова": поки вся повоєнна Україна русифікувалася, Львів ставав щораз більш українським (мовно і демографічно). Шукаючи

Від початку квітня почав свій перший он-лайн курс на Prometheus. У цьому курсі хочу обговорити зі слухачами різні ключові тексти. Поміж інших - текст Ґершенкрона «Економічна відсталість в історичній перспективі», бо вважаю теорію Ґершенкрона дуже важливою для України й українських істориків. Я відкрив на своєму курсі окрему гілку для дискусії