Інколи досить важко пояснити росіянам, чому саме «Україна не Росія» і Росією бути не хоче. Справа у певних ціннісних та світоглядних особливостях, які було б цікаво колись каталогізувати не як набір якихось стереотипів, а як низку цілком підтверджених у соціологічних дослідженнях відмінностей. Цей текст – невелика ілюстрація до теми.
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Іван Франко "Каменяр" належав до офіційного радянського пантеону класиків, не змінив він свого статусу і в незалежній Україні. Ушанування його пам'яті не обмежилося лише вивченням творчої спадщини письменника, ученого і громадського діяча - його канонізація стала частиною національної політики пам'яті. Державні заходи на відзначення ювілеїв Франка в сучасній Україні дозволяють
Дискусії щодо політики пам’яті в Україні також піднімають питання: "До якої Європи ми прагнемо?" Адже є два образи Європи - Європи національних держав 1930-х рр. та Європи прав людини 2000-х рр. Причому останній образ апелює до постнаціональної Європи, яка долає національні конфлікти, упередження, кордони. Така дискусія могла б залишатися вузькою,
Чому на фестивалях української культури ми продовжуємо репрезентувати свою українськість у світі через китайські вишиванки, матрьошки і футболки з російськими церквами? Чому ми продовжуємо вважати, що вишиті на станку квіточки - це те саме, що автентична вишиванка? Чому нехтуємо справжніми зразками етнічної традиції, які тліють у покинутих українських церквах по
Останнім часом мені траплялися різні тексти, нові й не дуже, у яких осмислюється «поворот до минулого», який відбувся і досі відбувається в сучасній Росії. Такі «повороти» час від часу трапляються скрізь – можливо, останній з найпомітніших стався в СРСР у 1980-ті та був пов'язаний з пошуками «історичної правди» після тривалого
4 серпня 2016 на телеканалі ZIK в межах програми "Прямим текстом" відбулася знакова дискусія "Як мають співіснувати різні пам’яті про Львів?" Ведучий Остап Дроздов запросив до непростої розмови Яна Томаша Гросса, професора Прінстонського Університету (США), Кая Струве, професора Галле-Віттенберзького університету ім.Мартіна Лютера, Софію Дяк, директорку Центру міської історії Центрально-Східної Європи,
Якою була ментальна атмосфера радянської національної політики? Пропоную власну концепцію «радянської ксенофобії». Під «радянською ксенофобією» розумію підозріле ставлення та непряме «іншування» різних народів з боку імперського центру. Як на мене, подібний режим міжетнічних відносин і робив Радянський Союз «імперією для всіх і не для кого».
Як бідним країнам наздогнати багаті? В липні 2016 р. українською було опубліковано бестселер Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона "Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності" (Київ: Наш формат, 2016). Книга є результатом п'ятнадцятирічних досліджень обох авторів і опирається на багатий емпіричний матеріал. Здавалося б, автори запропонують ґрунтовну і виважену
У січні 1948 року відбувся перший після звільнення Львова від нацистів відкритий судовий процес, пов’язаний зі злочинами часів війни. На лаві підсудних за звинуваченням у співучасті у винищенні євреїв опинився лікар Олександр Барвінський. Сфабрикована спецлужбами справа Барвінського та “відкритий” суд над ним є прикладом одного з інструментів, за допомогою яких
Яким чином і через які імена ідентифікували себе полтавці два століття тому? Хто контолював процес ім’янаречення і які були найпоширені імена в цьому регіоні? Чи сталі прізвища були єдиним маркером ідентифікації особи, а чи для цього використовувся додатковий ресурс? Що загалом можемо зрозуміти про міський простір тогочасної Полтавщини, завдяки аналізу
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
