Семінар "Процеси асиміляції єврейської спільноти Галичини: зміни віросповідання"
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Від кінця 1990-х і донині щороку навесні українські посадовці усіх рівнів та лідери політичних партій звертаються до українського жіноцтва, оприлюднюючи у медіях свої вітання з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 березня. Роки минають, обличчя та політичне забарвлення очільників змінюються, країна та суспільство зазнають радикальних трансформацій, але слова привітань залишаються все
8 березн закінчилась велика виставка в Міжнародному культурному центрі в Кракові. Експозиція переїхала до Відня. Хто не бачив її у Кракові і скептично ставиться до можливості свого приїзду до Відня, може насолодитись чудовою виставкою і дистанційно.
“Тарас Шевченко знаний з того, яку владу минулого визнавав над теперішнім... Важлива не тільки провідна нитка пам’яті, а ввесь контакт зі «звичайним читачем» і його «здоровим глуздом» на предмет того, що може бути близьким до історичної правди та що заслуговує на вічну пам'ять, яку належить переказати у поетичній формі наступним
Одним з проявів дерадянізації є відмова від радянських свят - 23 лютого, 9 травня, 7 листопада. В це ж товариство потрапило і свято 8 березня. Основні закиди щодо нього такі: свято принесене більшовиками на початку ХХ ст. Натомість щирі українці замість 8 березня мають вітати жінок в День матері в
У 2009 р. Оксана Міхеєва, на той час кандидатка історичних наук, доцентка кафедри соціології управління Донецького державного університету управління, була гостею телепередачі "Сторінки Історії" (Донецька обласна державна телерадіокомпанія), присвяченої історії міста та цінностям його мешканців. Під час розмови учена, спираючись на результати власного дослідження, розмірковує про те, як самі донеччани
25 лютого 2015 р. в Українському Католицькому Університеті відбувся черговий науковий семінар Програми розвитку єврейських студій, на якому виступив історик Ігор Щупак, директор Українського Інституту вивчення Голокосту «Ткума» (м.Дніпропетровськ). Тема доповіді "Від українців-погромників та євреїв-комісарів – до дніпропетровських жидо-бандерівців: трансформація ідентичностей та історичних міфів". Пропонуємо повний відеозапис події.
Боднар Галина. Львів. Щоденне життя міста очима переселенців із сіл (50–80-ті роки ХХ ст.). - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – 340 с. Завантажити
Науково-практичний семінар “Інструменти підтримки мобільності науковців в рамках пріоритетів ЄС на 2014-2020
Зіткнення з антисемітизмом у воєнні та повоєнні роки спричинилося до «великої соціалізації» нашого героя, як й інших радянських євреїв. Антисемітизм поставив їх перед фактом свого єврейства, належність до якого ставала болісною річчю через відсутність у російських інтеліґентів єврейського походження виразних маркерів єврейської тожсамости – на кшталт мови їдиш.
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
