Від часу здобуття Україною незалежності на її територіях виник вражаючий меморіальний ландшафт, присвячений жертвам Голодомору 1932–1933 рр. Цей ландшафт кількісно перевершує чисельність демонтованих пам’ятників Леніну. Меморіальна топографія Голодомору налічує більше 7 тис. пам’ятників та хрестів. Втім, до сьогодні вони привертали вкрай мало медійної уваги. Обходять їх стороною і дослідники, адже
Статті
Останнє опубліковане на сайті
Міжнародні проєкти сьогодні дають можливість перетинатися з людьми із будь-якої точки світу, а під час тотальних зумів карантинної доби це стало ще більш поширеним і доступним. Але чи завжди такі співпраці потрібні і корисні? Наскільки релевантним може бути для нас досвід, скажімо, із іншого континенту, особливо якщо це проєкт із
Александр Гогун. Ошибка 1941. – Херсон: ОЛДИ-ПЛЮС, 2021. – 476 с. + ил.
Серію інтерв’ю з провідними вченими, які займаються студіями геноцидів та тоталітарного насильства, продовжує розмова з нідерландським істориком Карелом Беркгофом. До уваги читачів пропонується розповідь про входження нідерландського історика в українські студії, розвиток історіографії Голокосту та культури пам’ятання про його жертв у Нідерландах, міркування на тему формування культури пам’яті про жертв
21 травня відбулося засідання книжкового семінару «Передумування модерної історії України», присвячене обговоренню книжки Рубена (Рувена) Фана «Історія єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки». Книжка Рубена Фана вперше була видана у 1933 р. на їдиші, а тому довгі роки залишалася практично невідомою для дослідників. Українською мовою її переклала Ася Фруман,
Семінарський курс "Читаючи візуальну культуру"
Call for Publications "Gender and World History"
Book Discussion | Mykhailo Hrushevsky, "History of Ukraine-Rus'", Volume 2
Конференція “Краєзнавство у вимірах сучасної науки”
Вітаємо!
[mc4wp_form id="249"]
