Статті

Останнє опубліковане на сайті

Колонізований півострів: історія Криму в контексті теорії поселенського колоніалізму

У статті показано можливості застосування постколоніальної теорії до історії Криму. Головною тезою є те, що Крим є прикладом поселенської колонії Російської та Радянської імперій. Від 1783 року простір півострова, а також знання про нього, його культурний, політичний та економічний дискурс перетворювалися імперією. Знання про Крим, про його минуле та сучасність

Джаред Макбрайд: «Більшість українців опинилися в поліції через скрутне соціально-економічне становище, а не тому, що вони хотіли вбивати своїх сусідів або ж служити Райху»

Серію інтерв’ю з вченими, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з викладачем Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса доктором Джаредом Макбрайдом. Вашій увазі пропонується розмова про сучасні історіографічні тенденції в студіях Голокосту, можливості, які пропонує американське академічне середовище дослідникам/цям історії Східної Європи, міждисциплінарну взаємодію історії та соціальних наук. Це також дуже відверта розмова

Диво в історії: спроба літературного пророцтва про історичні романи

Пропоную до читання невеличкий літературоцентричний етюд, який прагне відповісти на питання: як і які історичні – або подібні до історичних – романи можливі у ХХІ столітті? Мій приклад – суперпопулярні у сьогоднішній Росії романи Ґузель Яхіної: «Зулейха відкриває очі» (2015), «Діти мої» (2018) й «Ешелон на Самарканд» (2021). Огляд романів

«Хронотоп радянського»: огляд науково-теоретичного семінару із циклу «Повсякдення: візії та смисли» (15–16 квітня 2021 р.)

15–16 квітня 2021 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського відбувся VІ Всеукраїнський науково-теоретичний семінар із циклу «Повсякдення: візії та смисли». Цикл був започаткований у 2015 р. за ініціативи докторки історичних наук, професорки Ольги Коляструк та підтримки факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла

Митрополит Андрей Шептицький і Голокост: нові документи та нові інтерпретації історичних контекстів

Ця публікація є текстом виступу авторки під час Міжнародного семінару з вивчення Голокосту та Голодомору «Часточка світла розвіює найбільший морок». У матеріалі пропонуються нові підходи до інтерпретації діяльності митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького в контексті розгортання трагічних подій Голокосту. Авторка аналізує невідомі та маловідомі документи ватиканських, українських і британських

Обговорення книги Рубена (Рувена) Фана «Історія єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки».

Обговорення книги Рубена (Рувена) Фана «Історія єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки».

Маловідомі сторінки взаємин між українцями та євреями в ЗУНР

Закінчення Першої світової війни, розпад імперій, початок революцій та визвольних змагань позначилися хвилями насилля, що прокотилися Східною Європою. Нестабільність буремного часу сприяла повсюдному поширенню міжетнічних конфліктів. Проте Західноукраїнську Народну Республіку в українській історіографії прийнято вважати своєрідним винятком з загальних правил, певною «ідеальною» державою в умовах революційного безладу та дезорганізації. Книга

Репрезентація польського національного проєкту у міському просторі Львова за часів Австро-Угорщини та міжвоєнної Польщі

ХІХ – початок ХХ століття – час бурхливої урбанізації та конструювання націй, коли міста Європи охопила лихоманка зі встановлення пам'ятників. Інститути влади та протиборчі націоналізми прагнули утвердити свою присутність та сформувати колективну ідентичність, зокрема засобами монументальної пропаганди. Львів не став винятком. Яких змін зазнав міський простір Львова за часів Австро-Угорщини

Феодосій Стеблій: «Завжди було на кого орієнтуватися і з кого брати приклад»

Пропонуємо читачам «України Модерної» промовисту оповідь історика Феодосія Стеблія, наукова біографія якого пов’язана з більше, аніж півстолітньою працею у львівському Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (раніше – Інститут суспільних наук АН УРСР). У своїх ретроспекціях Феодосій Іванович не формулює синтез, не генерує глобальних висновків чи прогнозів. Його оповідь
міжнародний інтелектуальний часопис