Статті

Останнє опубліковане на сайті

«Ей гварила мамічка, же буде войничка»: образ світових війн в українській фольклорній картині світу

Дві світові війни, що прокотилися по території України в ХХ ст., глибоко вразили мільйони людей і знайшли своє відображення у фольклорі. Трактуючи війну як зло, фольклор визначає її людиноненависницьку та убивчу сутність головними рисами. Цей текст - фрагмент ширшого дослідження про форми вираження колективного «народного» досвіду тотальних війн в усній

Як кримські караїми стали окремою нацією?

Хто такі кримські караїми, або караї? Як сталося, що первинні представники «меншинної» конфесії юдаїзму та однієї з багатьох етнолінгвістичних груп єврейського народу – зробилися не тільки окремою нацією, а й навіть окремим етносом? У професійній історіографії є відповіді на це питання. Проте ці відповіді, по-перше, невідомі за межами професійної історіографії,

«Модернізація» в убозтво: у Канаді вийшла книга про страждання України від Миколи ІІ до Сталіна

У ХХ столітті Україна постраждала як від комунізму, так і від нацизму. Якими були наслідки панування цих тоталітарних режимів? Чи були вони каталізаторами прогресу у підвладній Україні? Чи стала Україна модерною? Чи можуть бути звірства двигуном українізації, а війна – джерелом поступу? Над цими питаннями розмірковує історик Олександр Гогун у

Слуги з народу. Історія хатніх робітниць в радянській Україні

«У жебраків слуг немає»! Цю крилату фразу з популярного радянського телефільму 1970-х років знає багато наших співгромадян. Дійсно, як могли існувати слуги в країні, де експлуатація людини людиною була начебто остаточно подолана? Тепер ми добре усвідомлюємо, що вся радянська ідеологія була набором штампів, далеких від реалій повсякденного життя. «Слуги народу»

Роман Шпорлюк: “Вчитель, дослідник, викладач – це вічний студент”

«Україна Модерна» запросила до розмови про життєвий і науковий шлях професора-емерита Гарвардського університету Романа Шпорлюка. Від спогадів про повоєнне дитинство і юність у Любліні розмова розгортається навколо навчання в Оксфорді та наукових наставників, про докторську дисертацію в Стенфорді, кристалізацію наукових зацікавлень і початки викладацької праці в Мічиганському Університеті в Енн-Арбор.

Чому євреї настільки «помітні»?

Чому євреї настільки «помітні» у світовій історії? Помітні за різних епох і відомі на різних континентах. І ця «помітність» контрастує як з відносною нечисленністю євреїв, так і з тим, що цей народ ніяк не є найпродуктивнішим за своїм внеском у світову цивілізацію. Тай належність до «унікальної» спільноти надто часто стає
міжнародний інтелектуальний часопис