Статті

Останнє опубліковане на сайті

Мирослав Шкандрій: “В кожному сусільстві є протиріччя, і якщо не брати їх до уваги, то ви просто підтасовуєте історію під свою тезу”

“Україна Модерна” продовжує знайомити читачів з життєписами знакових україністів світу. Цього разу до розмови запрошено Мирослава Шкандрія - українського канадського літературознавця, мистецтвознавця та перекладача. Народжений в Англії та вихований у родині батька-дивізійника з Прикарпаття і матері-остарбайтерки з Донбасу, професор ділиться спогадами про дитинство, у якому переплелися різні культури, конфесії та

Комедія радянська й українська: Ільф і Петров та Остап Вишня

Коли Харків був столицею радянської України, культурне життя у ньому вирувало, динамічно розвивалися література і театр. Усім знайомі постаті Леся Курбаса, Миколи Куліша, Остапа Вишні… Та коли спробуємо поглянути на їхню творчість у межах театру «Березіль» під іншим кутом, побачимо злет і падіння когорти митців, які творили культуру водночас і

«Костюм в русском стиле»: мода і традиція у міському жіночому вбранні кінця ХІХ ст.

Якщо придивитися до відомої світлини сестер Хоружинських з Києва 1885 р., годі не помітити їхні незвичні строї: ніби й українські, але не традиційні, наче театральні, але ж це не вистава. З середини XIX ст. у містах Російської імперії зростає зацікавлення народною культурою. У середовищі творчої еліти визріло бажання створити новий,

Різні культури, спільні проблеми: мовно-освітня ситуація українців, євреїв та німців у міжвоєнній Галичині

Галичина міжвоєнного періоду була простором культур, що співіснували впродовж багатьох століть. Носії кожної з них – української, польської, єврейської-їдишомовної, німецької тощо, – сприймали її як «малу Батьківщину», чи частину свого транснаціонального життєвого простору. Яким чином міжнародний політичний контекст у повоєнній Європі вплинув на становище національних груп Галичини? Як влада Польщі

Фрагмент з щоденника Івана Лисяка-Рудницького про його поїздку у 1970 р. до Москви і Києва

Минулого року виповнилося 100 років від народження Івана Лисяка-Рудницького. З цієї нагоди в Україні і Північній Америці з’явилося декілька публікацій, відбулася низка конференцій, Юрій Шаповал та Ірина Штохіна зробили про нього документальний фільм, а Ернест Ґийдель підготував його біографію, яка незабаром побачить світ. Український Інститут заснував Програму підтримки українських студій
міжнародний інтелектуальний часопис