Тека з паперами - Архів- сторінка 6

Статті, дослідження, фрагменти праць

Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади

Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних вірувань і
07.11.2017

«Заледве утримую себе і родину»: єврейський «сектор» економічного організму Рівного

Рівне першої половини ХХ ст. було звичайним провінційним містом. Найбільше за чисельністю у Волинському воєводстві, воно утім вирізнялося активним ремісничим і торговим життям. Переважав дрібний (переважно родинний) бізнес, який давав засоби до існування, та рідко дозволяв розбагатіти. Підприємницьке обличчя міста формувала головно єврейська громада, частка якої серед мешканців була найвищою.
18.05.2019

«Дайте хліба!»: бунтівні голоси з повоєнного Києва

Вибори до рад народних депутатів, що відбувалися у Києві в повоєнні роки, були безальтернативними – виборці мали лише легітимізувати бюлетенем наперед затверджені кандидатури у депутати різних рівнів. Та чи мали громадяни в таких умовах якийсь шанс висловити власну позицію? Крім патріотичних написів і записок на бланках бюлетенів, у виборчих скриньках
07.05.2019

У сутінках зникаючого світу: родинні спогади про долю поляків на Поділлі у 1917-1919

Період 1917-1921 років позначився численними змінами урядів, військовими перемогами та поразками, але на тлі цих «великих» подій відбулося також поступове руйнування «старого світу». Численні покинуті та пограбовані палаци стали візуальними свідченнями незворотності змін. Дві жінки з однієї шляхетної польської родини, озираючись на той час, розповідають свої історії, щоб таким чином
18.04.2019

«Принесені війною»: «прийшлі люди» в містах Правобережної України, 1914–1917

У роки Першої світової війни Правобережна Україна мала стратегічне значення для імперій Габсбургів та Романових. Під час воєнних дій частина мешканців регіону опинилася у прифронтовій зоні, інша – у ближньому тилу. І для тих, і для інших формування образу війни, відмінного від «офіційного» та, відповідно, очікуваного, відбулося під впливом величезної
25.03.2019

Під перехресним вогнем: життя і смерть радянських вчительок у повоєнній Західній Україні

Вчителька-східнячка стала одним із символів успішної радянізації Західної України у повоєнні роки. Хто були ці жінки і як вони опинилися у віддалених селах Галичини, Волині і Прикарпаття? Пильна увага до вчительок-чужинок з боку Служби Безпеки ОУН, грунтувалася на неоднозначному ставленні: їх сприймали і як агенток ворожої влади, і як потенційних
16.03.2019

Українська родина в епоху ДіПі

Після завершення Другої світової війни чимало українців опинилося на території Західної Німеччини – теренах, які перебували під контролем Американської та Британської військових адміністрацій. Вони отримали статус «переміщені особи» та «біженці». Ці українці за короткий час у дуже непростих матеріальних і морально-психологічних обставинах розгорнули діяльність з налагодження свого побуту у спеціально
01.03.2019

Мова заперечення Голодомору: сліпота, гіпноз, одержимість, фетиш

У жовтні 1932 року у Запоріжжі відбувся велелюдний урочистий мітинг з нагоди запуску першого гідроагрегату на ДніпроГЕСі. Цю масштабну подію було запрошено висвітлювати низку кореспондентів іноземних видань, які із захопленням писали про величну споруду, яка вразила їхню уяву своїм масштабом та потужністю. Чому ці люди, які дорогою до місця події
03.02.2019

“…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору

У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом
03.01.2019

Вдома але без дому: служниці в родинах української інтелігенції Галичини зламу ХІХ – ХХ століть

Вони роками жили у домах, де служили – варили, прибирали, дбали про потреби господарів і знали їхні найінтимніші таємниці. Служниці – особлива і чисельна група жінок, які заробляли на життя домашньою службою. Дім господарів був особливим простором взаємин між тими, хто в ньому жив, і тими, хто в ньому служив.
24.12.2018

Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність

У суспільній свідомості Голодомор стало асоціюється з образом жінки, чиї страждання символічно уособлюють трагедію цілої нації. Та чи насправді у тих критичних обставинах українські жінки були пасивними жертвами тоталітарного режиму? Уважніший погляд на жіночий досвід великого голоду показує, що чимало жінок вдавалося до активної потидії насильству, відчайдушно боронили своє майно
04.11.2018
1 4 5 6 7 8 20

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис