Тека з паперами - Архів- сторінка 5

Статті, дослідження, фрагменти праць

Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади

Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних вірувань і
07.11.2017

“Прибрати з вулиць!” або Історія появи дитячих майданчиків в Україні

Нині дитячі майданчики є чи в кожному дворі і парку, тож важко уявити, що якісь 150 років тому навіть у великих містах не передбачалося жодного простору, призначеного саме для дітей. Що спонукало міських урядовців замислитися над питаннями організованого дитячого дозвілля? Коли, хто, де і чому започаткував створення дитячих майданчиків в
18.11.2019

Під пильним оком КДБ: іноземні туристи у Львові в 1960–1970-х роках

Нині вираз “туристичний Львів” є звичним, але ще на початку 1960-х років місто не належало до пріоритетних центрів розвитку іноземного туризму в УРСР, на відміну від Києва, Ялти чи Одеси. Чому так сталося і навіщо комуністична влада раптом пішла на обмежений допуск туристів ззовні? Що в інтерпретації радянської пропаганди означали
05.11.2019

Terra (in)cognita: радянська Україна 1920-1930-х рр. очима західних мандрівників

Українські землі віддавна цікавили іноземних мандрівників. Встановлення радянської влади та більшовицькі соціальні експерименти та економічні проекти 1920-1930-х рр. приваблювали на ці терени сотні закордонних журналістів, робітників та просто шукачів пригод. Що ж найбільше дивувало представників заходу в радянській Україні? Як американці та європейці оцінювали тогочасне українське суспільство, міське життя, ситуацію
04.11.2019

«Пролетарський за змістом, національний за формою»: український радянський плакат 1945–1989 років

Український радянський плакат є відомим і водночас незнаним. Його часто використовують для ілюстрування публікацій про радянський період, та рідко коли вказують авторство твору. Хто ж були художники українського плакату? Яким був шлях від ескіза до публікації та скільки за це платили? Як працювала цензура та звідки бралася корупція? Чому Москва
20.10.2019

Звідки прилетіли «соколи»? Рефлексії над генезою популярної пісні

Популярна в українців та поляків пісня «Гей соколи!» приховує в собі багато таємниць. Ставлення до неї обумовлене гарною історією про її вірогідного автора польсько-українського поета з Поділля Тимка Падуру, завдяки чому пісня сприймається як твір романтичний, героїчний, патріотичний. Чи насправді він написав пісню «Гей соколи!»? Який зв’язок цей твір має
13.10.2019

Вільгельм Райх з Галичини: (ще) нема пророка у своїй вітчизні

Вільгельм Райх, неординарний учений і один із засновників американської школи психоаналізу, народився наприкінці ХІХ ст. в галицькому селі Добряничі. Та чи пам’ятає батьківщина про свого знаменитого земляка? Пошуки бодай якоїсь згадки про родину Райхів у його рідному селі перетворилися на майже детективну історію, в якій заледве вдалося відшукати місце будинку,
11.09.2019

«В землі гроші огрібаєт, у неділю водку пйот»: розваги в робітничих поселеннях Донбасу та Придніпровʼя імперської доби

Хоча у робітників і робітниць важкої промисловості початку ХХ ст. було зовсім мало вільного часу, вони мали близько 100 вихідних днів у рік. Як вони проводили своє дозвілля? Усвідомивши шкоду байдикування (яке найчастіше супроводжувалося пиятикою) та користь культурного відпочинку, власники та керівники великих містотвірних підприємств Донбасу та Придніпров’я почали розвивати
28.08.2019

«Осягнула всі найвищі наукові становища, які можна було здобути на еміграції»: Наталія Полонська-Василенко у повоєнній Німеччині

Наприкінці Другої світової війни, прагнучи уникнути переслідувань з боку радянської влади, українська історикиня Наталія Полонська-Василенко вирушила на Захід. Від 1944 року і до своєї смерті у 1973 році учена жила й працювала у Німеччині. Незважаючи на похилий вік і слабке здоров’я, цей період її життя став винятково продуктивним у науковій
14.08.2019

Гуртожиток чи квартира? Житлові умови студентів підросійської України кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Гуртожиток – перше, що спадає на думку, коли йдеться про студентське житло. Однак таке не дуже комфортне, але дешеве помешкання, яке нині надається у тимчасове користування на час навчання, не завжди було частиною звичного повсякдення студентів, які здобували вищу освіту далеко від дому. От і в підросійській Україні ХІХ –
14.06.2019

„Чужі у своєму місті”: протистояння національних громад Львова у XVI ст.

Головною прикметою суспільства ранньомодерного Львова було співіснування у місті багатьох етнічних громад. Однак за маґдебурзьким правом лише католики мали право на громадянство і міські привілеї, тоді як представники інших релігійно-етнічних груп не були повноправними міщанами. У чому полягали обмеження, яких зазнавали українці-русини, євреї та вірмени у Львові? Як обходили заборони
05.06.2019
1 3 4 5 6 7 20

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис