«Пишучи з краю. Письменник. Редактор. Читач»: нотатки про воркшоп з академічного письма

У 2025–2026 роках Центр прикладної антропології за підтримки Центру управління та культури в Європі в Університеті Санкт-Галлена (GCE-HSG) та Інституту археології та етнології Польської академії наук (IAE PAN) провели міжнародну практичну робітню «Пишучи з краю. Письменник. Редактор. Читач». Захід складався з двох частин: підготовчих онлайн-семінарів у 2025 році та гібридного воркшопу у Варшаві, який зібрав учасників з України і Польщі, а також викладачів з Ірландії, Польщі та Нідерландів. Цей воркшоп виник із трьох потреб: необхідності надати українським дослідникам доступний та динамічний майданчик для навчання і обміну досвідом; створення довгострокової платформи для обміну досвідом, публікаційних проєктів та академічних контактів; підтримки дослідників з України та регіону Центрально-Східної Європи у їхньому входженні до широкої англомовної академічної дискусії.
03.04.2026
4 хв читання

25–27 лютого 2026 року Центр прикладної антропології (Юлія Буйських та Олена Соболєва) за підтримки Центру управління та культури в Європі в Університеті Санкт-Галлена (GCE-HSG) та Інституту археології та етнології Польської академії наук (IAE PAN), провів у Варшаві воркшоп з академічного письма англійською мовою — «Writing from the Edge. Writer. Editor. Reader.» Це був фінальний захід нашого проєкту, головною ціллю якого було надання можливості українським науковцям опанувати складнощі та нюанси академічного письма англійською мовою, та презентувати його для західної авдиторії.

Цей воркшоп виник із трьох потреб. Передусім ми хотіли надати українським вченим доступний та динамічний майданчик для навчання і обміну. Наші учасники, дослідники з різних гуманітарних дисциплін (історії, соціальної антропології, літературознавства), вже не є початківцями, а мають власні дослідницькі траєкторії та традиції. Вдосконалення професійної англійської є очевидним, але не головним завданням. Українські вчені подекуди стикаються з відмінностями між логікою побудови тексту в українській та західній традиціях. Публікаційна траєкторія також не завжди є очевидною і часто вибудовується через численні спроби й помилки. Другою метою було створення довгострокової платформи для обміну досвідом, публікаційних проєктів та академічних контактів. Крім того, ми прагнули підтримати дослідників з України та ширшого регіону Центрально-Східної Європи у входженні до ширшої англомовної академічної дискусії.

У цьому сенсі робота з письмом і академічною комунікацією набуває особливої ваги в сучасному контексті. Війна Росії проти України триває. Вона ставить перед спільнотою вчених нові виклики. Саме тому обізнаність західної аудиторії про реалії, що часто залишаються непоміченими через переклад — це частина зусиль із деколонізації процесу поширення знань. Воркшоп був сфокусований на трьох напрямках: письмі, редагуванні та читанні, і проходив у два етапи: (1) серія з трьох 2-годинних онлайн-сесій у 2025 році та (2) триденний гібридний семінар у Варшаві 25–27 лютого 2026 року.

 Практичне заняття д-ра Кейта Ігана. Фото Юлії Буйських

Ми провели онлайн-сесії 24 жовтня, 7 листопада та 21 листопада 2025 року, які проводив доктор Кейт Іган (Keith Egan), професійний редактор, що спеціалізується на академічних текстах та викладач академічної англійської. Семінар складався із трьох частин. Перша була присвячена базовим навичкам академічного письма англійською мовою. Друга частина була зосереджена на редагуванні як окремій навичці від письма; ми навчали читати як редактор, і чому редагування є корисною практикою. Третій блок був присвячений тому, як писати для цільової аудиторії, як і де публікувати статті, а також стратегії після публікації. Разом ми досліджували, як побудувати міцніші теоретичні зв’язки для глибшого діалогу між інтелектуальними традиціями.

Все це продовжилося у Варшаві в лютому 2026 року. У перший день, 25 лютого, ми провели три практичні лекції. Доктор Девід Геніг відкрив наш воркшоп своїм практичним заняттям «Як написати анотацію / назву». Він підкреслив, що створення якісної назви або анотації до конференції часто недооцінюється, хоча це перше, що бачать редактори та організатори. Під час сесії Геніг обговорив приклади гарних анотацій, структуру аргументації та особливості написання академічної анотації, На завершення учасникам було запропоновано написати анотацію й застосувати набуті навички. 

Наступну сесію «Формальність, регістр і визначеність» провів доктор Кейт Іган. Він зосередився на механіці вибору слів, щоб допомогти учасникам розвинути академічний голос та підтримувати відповідний рівень формальності, а також ефективно спілкуватися з цільовою аудиторією й робити наукові ідеї зрозумілими для різних читачів. Наприкінці Іган відзначив різницю між жаргоном, ідіомами, кліше. Він закликав учасників використовувати більш обережну мову для підвищення переконливості своїх текстів.

Третю сесію «Писати інакше: креативність, терміновість і етика вираження» провела доктор Фіона Мерфі (Fiona Murphy). Вона створила простір для розвитку творчої чутливості та письма, яке не просто описує світ, а переосмислює його. Як вона пояснила, вчені в галузі соціальних наук часто стикаються з обмеженнями традиційних форматів, які не можуть повністю виразити горе, суперечності чи мовчання. У своїй лекції Мерфі закликала учасників розглядати письмо не лише як техніку, а й як форму турботи, опору та етичного виклику. У межах практичних вправ вона заохочувала учасників експериментувати з різними формами письма: поєднувати польові нотатки з особистими роздумами, поезією, писати листи або працювати з фрагментарними текстами. Учасники розмірковували над власним голосом, а також над тим, як на них впливають інституційні, політичні та особисті чинники.

26 лютого ми розпочали з ранкової сесії, що була присвячена зворотному зв’язку та запитанням. Цей обмін дав учасникам і викладачам багато спільних ідей і стратегій щодо подальшої співпраці і визначення пріоритетних напрямків. Девід Геніг провів лекцію «Переплетення етнографічних даних і теорії». Він обговорив, як ефективно поєднати етнографічні та архівні дані з теоретичними дебатами для підкреслення власного внеску у сучасні дискусії. Це універсальний виклик, з яким стикаються і носії мови, і її не-носії. Під час сесії Геніг працював із прикладами текстів і показував, як вибудовується аргументація. Учасники також мали змогу попрацювати з власними матеріалами. Кейт Іган провів другу лекцію «Голос і редагування». Це було тематичним розширенням попередніх онлайн-сесій у 2025 році. Використовуючи етнографічні приклади, він зосередився на регістрі, тоні та голосі. Після детального викладу методів редагування досліджень учасники разом практикували навички редагування. Після цього Фіона Мерфі прочитала свою другу лекцію під назвою «Публічне письмо: антропологія між блогом, авторською статтею та цифровим есе». Ця сесія зосереджувалася на тому, що означає писати для ширшої аудиторії через газети, онлайн-журнали, блоги й короткі есе. Вона була дуже практичною: учасники вивчали успішні приклади публічних досліджень, практикували швидке створення пропозицій, зачіпок і аргументів, а також переглядали свої чернетки з урахуванням зворотного зв’язку від учасників і лекторів. Особливий акцент був зроблений на питаннях авторитету, голосу та тону при репрезентації вразливих категорій людей або політизованих контекстів. 

Обговорення учасниками й учасницями воркшопу практик академічного письма у різних академічних традиціях. Фото Юлії Буйських

Третій день нашого воркшопу, 27 лютого 2026 року, розпочався із сесії, на якій учасники ділилися своїми враженнями, рефлексіями та відкриттями. Після цього Девід Геніг провів свою практичну сесію «Опанування стратегій публікацій», де він розглянув основні навички академічної публікації, необхідні для побудови академічної кар’єри. Він зосередився на стратегіях публікацій, включаючи монографії, збірники, розділи, статті в журналах та коротші матеріали. Ця сесія завершилася детальним обговоренням ключових кроків розробки та подання статей до журналів, пропозицій книг або рукописів, а також стратегій редагування рукописів.

Заключну сесію воркшопу провела доктор Йоанна Мрочковська з Інституту археології та етнології ПАН. Вона обговорила тему «Ситуативне видавництво: редакційні практики, очікування та авторські стратегії» й заохочувала учасників подавати результати своїх досліджень до різних журналів. 

Цей воркшоп підкреслив необхідність і своєчасність таких форм академічного обміну, показавши, що кожен дослідник працює з різними навичками, методами, досвідом і підходами, а вихід за межі усталених практик міркування та письма може давати неочікувані й продуктивні результати.

Юлія Буйських

Юлія Буйських

антропологиня, перекладачка, кандидатка історичних наук (КНУ імені Тараса Шевченка), співзасновниця ГО «Центр прикладної антропології» (Київ, 2017). Стипендіантка різних наукових програм в університетах Польщі, Німеччини, Ірландії. У 2019-2020 рр. була гостьовою дослідницею у Пенсильванському державному університеті (США) за програмою академічних обмінів імені Фулбрайта. Сфера наукових інтересів – антропологія релігії, антропологія пам’яті, міжконфесійний діалог, паломництва, міфологічні уявлення, пограниччя та кордони, етика якісних досліджень тощо. Нині вона пише дисертацію (Ph.D.) з культурної антропології та релігієзнавства в університеті Корка, Ірландія (2023 – 2026).

Олена Соболєва

Олена Соболєва

антропологиня та етнологиня, кандидатка історичних наук (етнологія), з понад 20-річним досвідом досліджень. Її наукові інтереси охоплюють питання вимушеного переміщення, міграції, міських периферій, культурної спадщини, з особливим фокусом на кримських татарах, внутрішній міграції в Україні та практиках знання в умовах соціальної й політичної невизначеності.

Вона є авторкою двох монографій та численних рецензованих публікацій, викладала й проводила дослідження в Україні та Швейцарії. Наразі викладає в Інституті Соціальної Антропології в Університеті Базеля. Її поточна робота зосереджена на питаннях спадщини, турботи та виробництва знання в умовах війни, окупації та вимушеної мобільності. Голова Центру прикладної антропології (Київ).

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис

Рекомендуємо

У Німеччині вийшла книга про те, як Сталін готувався завоювати світ

Книга берлінського історика Олександра Гогуна, що вийшла у Лейпцигу, стала науково-просвітницьким проривом у розумінні сталінізму