Довкола нас свистять кулі. Гуркочуть карабіни. Від час до часу
тремтять шиби від звуку зброї. Справжня війна!
І то тепер, коли велика війна закінчилася!
Ця “війна” у Львові буде як історичний епізод нашого бурхливого часу.
(Зі щоденника Марії Касповічової)
Унаслідок Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії у листопаді 1918 р. Львів опинився в епіцентрі нової війни між українцями й поляками. З одного боку, українсько-польська війна 1918–1919 рр. була частиною складної європейської кризи 1914–1923 рр. З іншого – вона була жорстоким міжетнічним конфліктом, породженим зіткненням на одній території двох взаємовиключних національних проектів.
Публічна програма “Місто на лінії: Львів у листопаді 1918 року” розглядатиме війну крізь три відмінні, однак взаємопов’язані перспективи – глобальну, локальну та індивідуальну. Дослідники з різних країн дискутуватимуть про місце українсько-польської війни у контексті “довгої” європейської кризи 1914–1923 рр. Значну увагу буде зосереджено на війні як індивідуальних досвідах різних її учасників – солдатів, цивільного населення, зокрема жінок, та військовополонених. Окремі лекції порушать питання про те, що означала війна для воюючих сторін у місті – української та польської, а також для офіційно нейтральної єврейської громади; у який спосіб і для чого формувалися міфи “Листопадового Чину” та “оборони Львова” в українському та польському символічному полі. На завершення програми презентації інтерактивної карти про Львів у Першій світовій запропонують новий погляд на війну через дослідження впливу воєнного конфлікту на повсякдення міста.
25 липня, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Оксана Дудко
Центр міської історії / Університет Торонто
Війни, що завершили Війну: насильство і збройні конфлікти на “Східному фронті”, 1917–1923 років
Для багатьох воюючих країн листопад 1918 р. став символом завершення Першої світової війни. Однак для Львова і Галичини він ознаменував початок нової війни між українцями і поляками. Прикметно, що українсько-польська війна 1918–1919 рр. була не єдиним конфліктом, що підважив європейський мир у 1918 р. У період 1917–1923 рр. практично весь “Східний фронт” став театром жорстоких міжетнічних конфліктів, громадянських воєн, національних та соціальних революцій. Зосереджуючись на східноєвропейських теренах війни, лекторка поділиться міркуваннями стосовно того, чому на Східному фронті Перша світова війна не завершилася миром, а перетекла у серію менших, втім не менш брутальних, збройних конфліктів, а також розгляне українсько-польську війну 1918–1919 рр. у контексті воєнного та революційного насильства у Польщі, Білорусі, Росії, у країнах Балтики та на Балканах.
28 серпня, 18.30
Велика сесійна зала Львівської міської ради
Джей Вінтер
Єльський університет
Конфлікт, який не закінчився. Друга світова війна, 1917-1923 роки
Лекція представляє новий погляд на хронологію Першої світової війни. Дослідник пропонує розділити хронологію Великої війни на два етапи: 1914–1917 рр. і 1917–1923 рр. Криза 1917 року дестабілізувала всі воюючі сторони, однак була найбільш відчутною на Східному фронті, де трансформувалася у гострий збройний конфлікт. Відтак міжнародна війна стала громадянською війною. Перехід від кризи війни до постімперського насильства був непомітним, а події 1917–1923 рр. стали частиною єдиного періоду європейської історії, що тривав від 1914 до 1923 року. Попри це, 1917–1923 рр. становлять відмінну фазу цього комплексного періоду. Вона характеризувалася токсичним поєднанням антисемітизму, антибільшовизму, радикального націоналізму, етнічних чисток, готуючи шлях до ще гірших подій у 1930-х рр. й опісля.
29 серпня, 18.30
Центр міської історії, вул. Богомольця 6, конференц-зал
Круглий стіл
Народження нового світу: міські досвіди у Східній Європі після 1917 року
Події, що відбувалися на Сході Європи наприкінці Великої війни, яка все ще точилася на її Заході, значною мірою визначили подальшу долю континенту. Революції, розпад імперій, громадянські війни, потуги народження нових держав – східноєвропейські “виходи” з війни були множинними. Так само множинним був міський досвід. Під час дискусії поміркуємо про те, щó вивчення міст додає до нашого розуміння великих подій, записаних у національні наративи країн Східної Європи під назвами революцій та творення національних держав. Ще одне питання, до якого ми також звернемося, – це наскільки насилля, прояви іншування, екстремальне повсякдення, які пережили містяни у цей період, спрогнозували подальшу траєкторію розвитку континенту, особливо у 1930-ті роки. Насамкінець обговоримо проблему порядку в містах та спроможності влади його забезпечувати. Вона особливо рельєфно окреслилася в період розпаду імперій у Східній Європі та стала однією із центральних упродовж усього ХХ ст., не втративши своєї актуальності дотепер.
Дискутанти: Оксана Дудко (Центр міської історії / Університет Торонто), Джошуа Сенборн (Коледж Лафаєт, США), Сергій Єкельчик (Університет Вікторії, Канада), Джей Вінтер (Єльський університет). Модераторка: Олена Бетлій (Центр міської історії / НУ “Києво-Могилянська Академія”)
26 вересня, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Олег Павлишин
Львівський національний університет імені Івана Франка
Між лініями фронту: військовополонені та інтерновані в умовах українсько-польської війни у Східній Галичині 1918–1919 років
Українсько-польська війна у Східній Галичині 1918–1919 рр., окрім бойової лінії, мала ще один фронт – домашній. Воюючі сторони застосовували репресивні заходи щодо цивільного населення – інтернували активістів противника. Втім ця маловідома сторінка історії розкриває важливий гуманітарний аспект конфлікту. Завдяки ініціативі митрополита Андрея Шептицького та архиєпископа Юзефа Більчевського представники урядів 1 лютого 1919 р. у Львові уклали Угоду про ставлення до полонених та інтернованих. Угода, єдиний позитивний результат польсько-українських перемовин, уможливила реалізацію заходів під егідою Міжнародного Червоного Хреста. Сторони розпочали процес випущення на волю інтернованих та обмін найбільш відомих діячів. Гуманітарна діяльність спеціальних української та польської комісій та сприяння їхній роботі з боку військового командування воюючих сторін продемонстрували цивілізований характер конфлікту в контексті дотримання Гаагської конвенції 1907 р.
24 жовтня, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Мар’яна Байдак
Львівський національний університет імені Івана Франка
“Чудова погода, чисте голубе небо, але у Львова сумне і розчароване обличчя”: листопадові дні 1918 року у досвідах жінок
Листопад 1918 р. став переломним моментом для реального та уявного життя у Львові. Ці зміни мешканки міста описували у щоденниках і спогадах. Відреагувати на ці події було своєрідним мейнстримом, а фіксування дати 1 листопада 1918 р. зазвичай змінювало наратив і тон щоденника. Цей період життя Львова більшість жінок означували як протистояння за національну приналежність міста, де поляки і українці творили свої міфи у просторі міста. Жінки також описували зміни у повсякденному житті, які принесли бої листопада 1918 р., перетворивши місто на лінію фронту. Справжньою катастрофою ставала відсутність комунікацій, неможливість роздобути речі першої необхідності, вимушеність постійного перебування у квартирах через вуличні бої. Листопад порушив звичний ритм міста, призупинив культурнe життя, людськe спілкування і навчив жінок сподіватися лише на себе.
13 листопада, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Василь Расевич
Центр міської історії
Від перевороту до чину? Зі світу щоденної реальності листопадових днів у світ символізму
У виступі йтиметься про нове включення в український політично-інтелектуальний дискурс подій листопаду 1918 р. у Львові. Ця нова інтерпретація, а точніше – інструменталізація, мала місце у 1920–1930-х рр. Зміна дискурсу була продиктована появою молодіжного радикально-націоналістичного крила, що пропонувало відмовитися від методів парламентської боротьби. Важливим елементом імплементації в загальноукраїнську історичну канву листопада 1918 р. стало “соборницьке” переосмислення цих подій. Підміна поняття “український рух” концепцією “національно-визвольної боротьби” значною мірою радикалізувала інтерпретації недавнього минулого. Відповідно до концепції революційної української історії змінилася і сама термінологія: “листопадовий переворот“, як називали події 1918 р., перетворився на “Листопадовий Чин”.
15 листопада, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Ягода Вєжейска
Варшавський університет
Чому битва за одне місто може бути для нації важливіша, ніж світова війна, або міф “оборони” Львова в міжвоєнній Польщі
Лекція присвячена аналізові польського міфу “оборони” Львова на основі різних варіантів міжвоєнного польського дискурсу – літературного, мистецького, публіцистичного, політичного. Міф “оборони” прославляв битву за Львів як символ об’єднання польського народу і польської держави, а чин “оборонців”, названих Орлятами, підносив до рангу моделі патріотичної поведінки для майбутніх поколінь поляків. Завдяки цьому міф оборони Львова міг бути символічною відповіддю на найбільш болісні проблеми Другої Речі Посполитої, що відроджувалася і відродилася; а в результаті став основоположною історією нового післявоєнного польського суспільства. Тією ж мірою, якою цей міф апелював до поляків, він стигматизував і ворогів та виключав зі спільноти Інших – українців, євреїв і німців. Інтегруючи польську націю довкола спільних ідеалів, розділяв багатонаціональне суспільство цілої Другої Речі Посполитої.
22 листопада, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Наталя Алексюн
Туро коледж, Нью-Йорк
Листопад 1918 року у біографіях львівських євреїв
Лекція присвячена складній ситуації, в якій опинилися єврейські громади Львова в бурхливий 1918 р. Зокрема у ній йтиметься про погляди єврейської інтелігенції та громадських діячів на політичні зміни, що відбувалися після того як польський та український національні рухи одночасно заявили своє право на місто. Що означав Львів для тисяч своїх єврейських мешканців та їхніх релігійних, культурних і політичних інститутів? Як єврейські організації шукали шляхи та можливості, щоб маневрувати та домовлятися в цей складний період напруженості й насильства? Як ідентичності і лояльності простих євреїв, чоловіків та жінок, змінювалися залежно від переміни політичної ситуації? Про що згадують в своїх спогадах і щоденниках євреї Львова і чому цей турбулентний час є таким важливим та одночасно травматичним для єврейської пам’яті?
28 листопада, 18.30
Ресторан “Ратуша” пл. Ринок 1
Тарас Назарук, Василь Расевич
Центр міської історії
Презентація інтерактивної карти “Місто у війні: про листопад 1918 року у Львові”
Історія мала місце. Доволі часто місце символічних декларацій різниться від місць повсякденних практик. Із підняттям 1 листопада 1918 р. українського прапора на Ратуші магістрат призупинив свою звичну роботу. Ця будівля стала місцем проголошення публічних декларацій, але втратила функцію практичного управління містом. Водночас для багатьох містян повсякдення змінилося не через підняття прапора, а через появу лінії фронту, що поділила вулиці і зупинила їхні звичні способи комунікації. Інколи, за згодою сторін, бойові дії вщухали, а лінія розмежування переривалася, щоб можна було поновити постачання.
Інтерактивна карта дає змогу зрозуміти ці лінії взаємопов’язань між людьми, подіями та явищами. Перенесення теми у формат цифрової енциклопедії про історію міста XIX–XX ст. дасть змогу поглянути на тяглість та перерваність різноманітних ліній у Львові з перспективи коротких і водночас поворотних тижнів у листопаді 1918 р.
Грудень
Школи та бібліотеки міста
Презентації інтерактивної карти про Львів у Першій світовій війні для вчителів
Школи та бібліотеки
Серія презентацій інтерактивної карти про Львів у роки Першої світової війни запросить вчителів до обгорнення нових тем та впровадження цифрових інструментів у викладанні цієї теми в шкільних програмах. Інтерактивна карта показує можливості різних підходів у викладанні тем, пов’язаних із Першою світовою війною. Фокус на повсякденній історії міста дає змогу показати війну з погляду звичайних людей, які опинилися у центрі політичних і мілітарних протистоянь та змогли або ж не змогли пережити ці події. Такий підхід пропонує нелінійний погляд на історію, множинність перспектив та інтерпретацій, задіює до вибудовування різних сюжетів та зв’язків між подіями, людьми, явищами та практиками. Використання численних “неофіційних” джерел – фотографій, карт, афіш, відеоматеріалів та періодики – урізноманітнює можливості вчителів ставити нові запитання і розглядати нові теми Великої війни із перспективи локальної історії.
Організатори
Центр міської історії Центрально-Східної Європи
За підтримки
Львівської міської ради
Медіа-партнери
Zaxid.net
Historians.in.ua
Критика
Україна Модерна
Розробка програми: Софія Дяк, Ірина Мацевко
Детальніша інформація про програму тут або тут.
Контакти:
Центр міської історії
Тел. (032) 275 17 34
e-mail: [email protected]
Facebook: @CenterUrbanHistory
