Протягом 3-8 липня 2018 р. працювала літня школа історичного спрямування для учнівсько-студентської молоді «Долаючи радянське: трансформація культурної пам’яті на пострадянському просторі». Ініціатива її проведення належить громадській організації «Подільська спадщина», яку заснували викладачі факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (к.і.н., доц. Павло Кравченко, к.і.н., доц. Анатолій Войнаровський, к.і.н., доц. Олександр Криворучко, к.і.н., доц. Наталя Жмуд) за підтримки Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації. Школа діяла на базі дитячого оздоровчого закладу санаторного типу «Подільський Артек» (с. Заозерне, Тульчинський район, Вінницька обл.). У проекті взяли участь 28 юнаків та дівчат із різних сіл та містечок Вінниччини, а також випускники-історики Маріупольського державного гуманітарного університету.
До роботи школи в якості тренерок також залучено провідну фахівчиню із радянського повсякдення – д.і.н., проф. Ольгу Коляструк, спеціалістку-етнологиню к.і.н., доц. Ірину Батирєву та вчительку вищої категорії, старшу викладачку Вінницького технічного коледжу Ольгу Романюк. На волонтерських засадах до заходу активно долучилася ГО «Автомайдан «Вінниччина» (Таїса Гайда, Юлія Піскунова).
Літню школу ми задумували для того, щоб разом з учнівською і студентською молоддю спробувати відповісти на такі прості/складні запитання: чи справді радянське живе і чому не стало остаточно перегорнутою сторінкою минулого; як і завдяки чому радянське увійшло в життя українців, як воно запанувало в ньому, чому зберігається ґрунт для його збереження і відтворення навіть у поколіннях незалежності, чи усвідомлюємо ми небезпеку його неподоланності? Йшлося про те, щоб увиразнити різницю між «радянським» і «совком» у нашій спадщині, щоб збагнути феномен туги і ностальгії за ним у людей старшого покоління, водночас спробувати викрити його міфологічну і міфологізовану принадність. Нам також хотілося спробувати зрозуміти, як і чому «спільне» минуле СРСР так по-різному відбилося в культурній пам’яті сучасних українців і росіян, як це радянське минуле використовується ідеологами і політиками для впливу на свідомість людей.
Відбір учасників/ць літньої школи відбувся на конкурсних засадах з урахуванням резюме та мотиваційних листів. Слухач(к)ам було запропоновано різні форми й методики на шляху вивчення та інтерпретації важливих сторінок радянського тоталітарного режиму. Перший майстер-клас «Як радянське ввійшло в життя українців та що робити із ним зараз» (модератори: Ольга Коляструк Олександр, Криворучко) виразно окреслив поле важливих проблемних питань, що й задало тон для подальшої продуктивної роботи.
Важливим у контексті антропологізації історії став майстер-клас «Джерела для прочитання радянського» (тренери: Павло Кравченко, Анатолій Войнаровський), в процесі якого молодь ознайомилася із різновидами архівних документів, зокрема, справами розкуркулених та репресованих.А воркшоп з «Документального театру», з методикою якого поділилась Таїсія Гайда, допоміг «оживити» трагічні долі людей шляхом театральної реконструкції змісту архівних справ. «Емпативний» прийом дозволив «зануритися» у текст на емоційно-рефлексивному рівні.
У рамках програми літньої школи юні дослідники/ці відвідали майстер-клас з усної історії «Шукаючи радянське «в полі»», який провели Наталя Жмуд та Ірина Батирєва. Слухачі/ки школи ознайомились із особливостями збору та опрацювання польових матеріалів, а також спробували себе в ролі безпосередніх дослідників-інтерв’юерів, працюючи із запитальником з теми «Повсякденне життя українців в 1980-90-ті рр. (кризові явища)».
Під керівництвом тренерки Ольги Романюк відбулася лекція-практикум «Штрихкод епохи Брежнєва», що торкнувся того відтинку радянської доби, за яким найбільше ностальгує старше покоління. Розвінчування міфів про добу «застою» дозволило увиразнити ряд сучасних соціально-економічних проблем та явищ, що є родом із брежнєвського часу.
Між майстер-класами учасники школи знайомили із своїми дослідницькими проектами. Під час презентацій критично оцінювали історичні події з метою подолання викликів сучасності, препарували шаблони та стереотипи мислення, аналізували природу амбівалентності українського суспільства тощо.
Для закріплення знань, отриманих під час навчальних занять, молодь брала активну участь в історичному квесті «Машина часу: назад в СРСР», тематичних вікторинах, грі-реконструкції «Археологія радянського».Юнаки та дівчата також працювали з фото-, та відеодокументами в рамках воркшопу«Радянське у візуальних образах».
Підсумковий круглий стіл «Вектори трансформації культурної пам’яті на пострадянському просторі: десталінізація, дебільшовізація, декомунізація, деленінізація, дерадянізація, дерусифікація, деколонізація» увиразнив, що за період проведення проекту в учасників/ць літньої школи суттєво поглибилися знання про важливі сторінки радянської історії та місце в ній України. Як засвідчили результати вихідного анкетування, сформовані знання та уміння у роботі із різними методиками, джерелами та сучасними дослідницькими підходами стали важливим кроком як на шляху самостійного вивчення радянської історико-культурної спадщини, так і у напрямку переосмислення власної соціокультурної ідентичності. Рефлексії молодого покоління виявили помітну активізацію громадянської позиції щодо критичного сприйняття сучасних суспільно-політичних процесів та бажання брати у них безпосередню участь.
Дві найактивніші учасниці (Марія Куряча – студентка 4 курсу факультету історії, етнології та права Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського та Ірина Квасниця – учениця 11 класу Калинівської загальноосвітньої школа 1-3 ступенів №1) отримали можливість відвідати Німеччину в рамках Міжнародного дослідницького проекту «Повернення в колективну пам’ять суспільства забутих жертв Другої світової війни».
Літня школа «Долаючи радянське: трансформація культурної пам’яті на пострадянському просторі» красномовно продемонструвала, що у напрямку національно-патріотичного виховання ми на правильному шляху. Проекти такого характеру вкрай важливі саме сьогодні, коли у суспільстві залишилося ще багато залишків радянського, яке мімікрує під «вестернізацію», «русифікацію» чи «шароварщину», гальмує і викривлює істинну й багату українську культуру, яка має свій незалежний достойний шлях.
Резонанс від проекту на поверхні, адже діти та їхні батьки не лише задоволені результатом – багато з них на волонтерських засадах уже декілька днів працюють на археологічних розкопках «Мурів» – комплексу оборонних і монастирських споруд XVII ст., що є гордістю та окрасою Вінниці. За учасниками школи потягнулися й інші волонтери – звичайні містяни, щоб безпосередньо долучитися до місцевої історії.
Сподіваємось, що літня школа історичного спрямування стане гарною щорічною традицією та розширить свої рамки від обласного до загальноукраїнського чи й міжнародного форматів.
______________________
Павло Кравченко – голова громадської організації «Подільська спадщина», кандидат історичних наук, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського.
Наталя Жмуд – членка правління громадської організації «Подільська спадщина», кандидатка історичних наук, доцентка Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського.
