Голокост- сторінка 3

«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.

Де саме в Бабиному Яру СС та поліція розстріляли понад 33 000 євреїв? Як саме вони організували масове вбивство людей 29–30 вересня 1941 року? Задовільно відповісти на ці запитання влітку 2017-го, коли Мартін Дін почав працювати з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не міг ніхто. Було зрозуміло, що євреїв розстріляли
15.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
01.03.2021

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

Текст присвячено таким питанням: як і що провідні члени ОУН(б) у 1940–1941 рр. писали про єврейську меншину і як це узгоджувалося з їхніми планами діяльності після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз? Чи намагання ОУН(б) улітку 1941 р. поширити свою діяльність поза межі Західної України були пов’язані з хвилею антиєврейського
15.02.2021

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клагенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій увазі розповідь про становлення і розвиток німецької історіографії Голокосту, особливості інституціоналізації студій Голокосту в ФРН
07.02.2021

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі пропонується розповідь про те, як родинна історія вплинула на вибір професії, якими тенденціями позначено розвиток
10.01.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
05.01.2021

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Рецензія на книгу Адама Джонса «Геноцид. Вступ до глобальної історії»

«На різанину я зазвичай одягав джинси». Може здатися, що це фраза з художнього фільму, що її вирішив додати режисер/ка чи сценарист/ка для привернення уваги глядача. Але ні, це – реальність. Це слова чоловіка, який чинив масові вбивства в Індонезії у 1965–1966 роках. Вони є ще одним підтвердженням «банальності зла» Ханни
27.11.2020

Бенефіціари Голокосту: роль «сусідів» у пограбуванні євреїв Волині в період нацистської окупації

Довгий час вважалося, що пограбування жертв Голокосту було супутнім наслідком організації геноциду. Але сучасні дослідження переконливо демонструють, що хоча економічні фактори і не належали до ключових причин Голокосту, все ж вони суттєво вплинули на шанси виживання жертв. У цьому тексті запропоновано аналіз економічних мотивів поведінки місцевого неєврейського населення під час
09.10.2020

Нова рубрика «Подолання минулого»

За підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) на сайті «Україна Модерна» започатковано автономний проєкт – рубрику «Подолання минулого». У рубриці розміщуватимуться статті, фрагменти праць, рецензії на дослідження з історії геноцидів, що відбулися на території України, а також інтерв’ю з провідними вітчизняними та зарубіжними вченими, наукові інтереси яких охоплюють студії
08.10.2020

Ще раз про митрополита Андрея Шептицького та Подолання минулого

Складна і чутлива тема ставлення Андрея Шептицького до Голокосту вимагає від дослідника ґрунтовних знань історичного контексту, історіографії питання та досвіду фахової роботи з різними видами джерел. Однак деякі автори, в гонитві за сенсаційністю, забувають про засади наукової праці. У публікаціях на сайті ‘Історична правда’ Іван Матковський переконує читачів, що він
16.03.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис