єврейські студії- сторінка 2

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клагенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій увазі розповідь про становлення і розвиток німецької історіографії Голокосту, особливості інституціоналізації студій Голокосту в ФРН
07.02.2021

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі пропонується розповідь про те, як родинна історія вплинула на вибір професії, якими тенденціями позначено розвиток
10.01.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
05.01.2021

Нова рубрика «Подолання минулого»

За підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) на сайті «Україна Модерна» започатковано автономний проєкт – рубрику «Подолання минулого». У рубриці розміщуватимуться статті, фрагменти праць, рецензії на дослідження з історії геноцидів, що відбулися на території України, а також інтерв’ю з провідними вітчизняними та зарубіжними вченими, наукові інтереси яких охоплюють студії
08.10.2020

«Нові архіви» та інтерпретації погромів 1919 року в Україні: рецензія на збірник статей

Тема погромів 1919 року в Україні виходить поза межі вузького історичного аналізу і є однією з найбільш дискутованих тем українсько-єврейської історії. У спеціальному числі журналу «Quest» низка дослідників з різних країн пропонують нові інтерпретації та підходи до вивчення погромів через сто років після трагічної події. Однією з центральних тем збірника
31.01.2020

Ковзання історією, або хто були перші жертви Бабиного Яру: критичні нотатки щодо однієї Концепції

У 2018 р. на сайті Інституту історії України НАН України було оприлюднено проект Концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру. Документ розробив авторський колективом з 15 осіб, до складу якого увійшли знані історики, громадські діячі та дослідники на чолі з Геннадієм Боряком. Запропоноване авторами Концепції бачення майбутнього Музею та обґрунтування
02.08.2019

Мозаїка ракурсів взаємодії іншостей: «Євреї в етнічній мозаїці українських земель»

3-4 вересня у м. Рівне відбулася щорічна конференція «Євреї в етнічній мозаїці українських земель», організована «Центром дослідження міжетнічних відносин Східної Європи» (Харків) у співпраці з «Центром студій політики пам'яті та публічної історії «Мнемоніка» (Рівне) за підтримки організації «Українсько-єврейська зустріч» (Канада) та «Центру Леоніда Нєвзліна» з вивчення російського та східноєвропейського єврейства
01.10.2018

Крутими дорогами війни: інтерв’ю з прокурором. Cпогади Олександра Любарського

Олександр Георгійович Любарський (1927 р.н.) зустрів війну підлітком, співпрацював із партизанським підпіллям під час нацистської окупації, відтак у лавах Червоної Армії звільняв Варшаву. У своїх спогадах про ті часи від розповідає про порятунок євреїв і про їх знищення, про людяність і відвагу, про ницість і зраду, про воєнні нагороди і
12.07.2018

Студії та дискусії про українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині

27 травня 2018 року у Дрогобицькому державному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українсько-польсько-єврейські взаємини у Східній Галичині (перша половина XX ст.): історичний досвід, уроки для сучасності». Ініціатором проведення конференції була кафедра історії України, а співорганізаторами цього заходу, крім Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, стали Ужгородський
15.06.2018

Порятунок євреїв у колективній пам’яті галичан (на прикладі Унева та Унівської Лаври)

Четверо єврейських хлопчиків врятувалися від Голокосту в Уневі, їх переховували монахи. У фокусі статті – історії їх порятунку та колективна пам'ять про це. Що і як саме унівчани (не)пам’ятають про події війни? У чому особливість цих травматичних спогадів і розповідей про “своїх” та “інших”? Чому і як українці бачать себе
15.05.2018

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис