25 березня 2015 у Києві у рамках проекту «Культура vs пропаганда» відбулася дискусія між відомими українськими істориками Ярославом Грицаком та Олександром Зінченком. Тематичне поле дискусії – уроки історії. Модерував Вахтанг Кіпіані – журналіст, публіцист та історик, головний редактор інтернет-видання «Історична правда».
«Культура vs. Пропаганда» – унікальний проект, створений у співпраці громадської організації «Форум видавців» та благодійного фонду «Фундація Дарини Жолдак» за підтримки FEDORIV Hub. У сучасному інформаційному просторі ми, як ніколи, відчуваємо прояви різноманітних маніпуляцій і впливів. А як має реагувати на них культура- література, візуальне мистецтво, історія, кінематограф, освіта тощо? Коли мистецтво стає головною зброєю проти пропаганди, а на яких етапах історії воно має активно підтримати пропаганду? Як допомогти суспільству відрізнити правду від брехні за допомогою культурних практик і навичок критичного мислення? Відповіді на ці та багато інших питань шукатимуть спікери проекту.
Ярослав Грицак – науковець, історик і публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка. Засновник та головний редактор часопису «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, «Критика», Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies. Почесний професор НаУКМА.
Олександр Зінченко – історик, письменник, співробітник Українського інституту національної пам’яті.
Свого часу історик Наталія Яковенко озвучила тезу про те, що є історія для дослідників та «історія для народу в руслі національного міфотворення». Сьогодні, на додачу, виник ще й феномен історії як інструменту контрпропаганди. Чи не стає історична наука сьогодні заручницею ідеології? І як людям сьогодні відрізнити історичну правду від кон’юнктури?
«Історія є одним із найсильніших реактивів, що їх виробляє «хімія мозку». В залежності від дозування цей реактив може діяти, як ліки, а може – як отрута. Добрий історик має відрізнити одне від іншого і зробити все, щоб цей реактив не затруював суспільну свідомість», – говорить Ярослав Грицак.
«Міф міфом не виб’єш. Будь-якій пропаганді Україна має протиставити факти – перевірені і цікаво подані. А відрізнити історичну правду від пропаганди – це питання компетентності конкретної людини, конкретного споживача будь-якої інформації. Якщо людина сама не докладатиме до цього зусиль – не розширюватиме горизонтів пізнання, не буде вимогливою до інформації і взагалі, вибачте, не читатиме книжок, – тоді їй не допоможе жоден найсумлінніший історик», – вважає Олександр Зінченко.
Інформацію про цей та інші заходи ви знайдете
на сторінках «Форуму видавців» та «Фундації Дарини Жолдак»
