Про деякі обставини проголошення української незалежності 1991 р.: розмова з Ігорем Рафаїловичем Юхновським

Нещодавно «Українська правда» взяла у мене інтерв’ю про історію української незалежності. Після цього зі мною зв’язався львів’янин Сергій Лукащук. Він переслав мені запис своєї розмови з Ігорем Рафаїловичем Юхновським про проголошення української незалежності, а також дозволив опублікувати цю розмову на сайті «Україна модерна».
04.09.2024
1 хв читання

Нещодавно «Українська правда» взяла у мене інтерв’ю про історію української незалежності. Після цього зі мною зв’язався львів’янин Сергій Лукащук. Він переслав мені запис своєї розмови з Ігорем Рафаїловичем Юхновським про проголошення української незалежності, а також дозволив опублікувати цю розмову на сайті «Україна модерна».

Окремо Сергій Лукащук написав про обставини свого знайомства з Ігор Рафаїловичем Юхновським та переслав фотографії. Публікуємо його текст, фотографії і саму розмову.

«Я поселився біля парку Піскові Озера (відомого як Алтайське озеро) приблизно в 2000р. і з того часу майже щодня роблю свою ранкову руханку в парку. Ігор Рафаїлович також щодня робив свою руханку і ми часто зустрічались і якось розговорились і познайомились. Ігор Рафаїлович завжди був дуже привітний і при зустрічі завжди відкрито усміхався. Ми іноді розмовляли на різні теми, жартували. Пам’ятаю раніше Ігор Рафаїлович багато бігав, потім робив руханку, вправи на турніку. Пізніше, приблизно після 2010 року, якщо я не помиляюсь, він перейшов на швидку ходу і так робив до останніх днів. Після ходи він дуже активно робив руханку. Однією з його вправ була триматись рукою за дерево а протилежною ногою махати вперед-назад, він робив це так активно що я часом жартував “Ігоре Рафаїловичу, не розхитуйте так сильно Землю, бо я можу впасти”. В нього було “своє” дерево. Біля нього він робив свої вправи а потім молився. Він зазвичай виходив на руханку трохи пізніше за мене, бо спершу варив кашу на всю сім’ю.

Я колись спробував його запитати щось стосовно термодинаміки – Ігор Рафаїлович зупинився лише тоді, коли я поскаржився, що замерз, бо був впрілий після руханки.

Пам’ятаю, роки два тому Ігор Рафаїлович йшов до парку такий весь осяяний, як закоханий парубок. Питаю: «Що трапилось?»  «Я зробив відкриття!», – відповідає. Далі починає розказувати суть відкриття: щось стосовно переходу між станом рідини і газоподібним станом. Зізнаюсь, я мало що зрозумів. Хіба що те, що тему термодинаміки краще не зачіпати.

А ще Ігор Рафаїлович шкодував, що не створив з Народного Руху України повноцінну політичну партію.»

Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

доктор історичних наук, професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка, редактор-засновник «України Модерної». Автор статей і книжок із проблем модерної історії України та Центрально-Східної Європи, зокрема синтези «Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX–XX ст.» (Київ: Генеза, 1996; 2006), монографій «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко та його спільнота» (Київ: Критика, 2006), збірок «Життя, смерть та інші неприємності» (Київ: Грані-Т, 2008; 2010) і «Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад» (Київ: Критика, 2011) та інших, упорядник двотомника вибраних праць Івана Лисяка-Рудницького «Історичні есе» (Київ: Основи, 1994). Живе та працює у Львові.

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис

Рекомендуємо

Про Професора Петра Й. Потічного та його книжку «The Ukrainian Village of Pavlokoma: A Demographic Study»

3 червня відійшов у вічність професор Петро Й. Потічний. Йому було  96 років. Його остання