Статті

Деколонізація як інтелектуальний і політичний проєкт обіцяє звільнення субалтерна — повернення голосу тим, кого великі наративи перетворили на об'єкт. Але якщо процес деколонізації сам задає нові координати «правильної» ідентичності та «допустимої» пам'яті, субалтерн радше не здобуває голос, а отримує новий сценарій. М'якший, безперечно, написаний з добрих намірів. Але все одно написаний кимось іншим.

Нація, яка бачить себе лише жертвою, краще мобілізується, але гірше розуміє механізми імперії. Нація, яка здатна побачити і власну історичну вплетеність в імперські ієрархії, отримує не менше, а більше, глибше розуміння того, як імперія працює, як вона вербує, як нормалізує насильство, як переживає власний формальний крах.

Повнота життя є перемогою. А поезія, яка своїм синкретизмом і рефлексією є свідченням гармонії, — стає мобілізаційним ресурсом. В умовах війни вона спершу є дефрагментацією, артикуляцією шоку, потім же — стає збиранням себе докупи. Спершу — одними авторами, потім — іншими. Спершу — одними віршами, потім — іншими.