Друга світова війна- сторінка 4

Пам’ять про Голокост у символічному просторі Дніпра

Стаття демонструє ключові трансформації, які відбулися на місцях Голокосту в м. Дніпро (колишній Дніпропетровськ) від кінця нацистської окупації до сьогодення. Увагу зосереджено на механізмах та особливостях включення вшанування пам’яті жертв Голокосту у простір міста. Авторка аналізує основних ініціаторів і прихильників вшанування Голокосту, щоб оцінити, наскільки ефективно представлена історія вбивства євреїв
читати...
20.04.2021

«Єднайтесь для боротьби проти вашого смертельного ворога – більшовизму!». Плакатна графіка німецької окупаційної адміністрації на території України

Під час німецько-радянської війни на окупованій території України нацистами проводилися широкомасштабні агітаційно-пропагандистські кампанії. У формування нового інформаційного простору включилися «Східний відділ» Міністерства народної освіти і пропаганди Райху зі структурним підрозділом «Вінета», відділ пропаганди Верховного командування Вермахту з мережею рот пропаганди та віділом «U», відділ преси й пропаганди Міністерства східних окупованих
читати...
21.03.2021

«Самотнє дерево» в Бабиному Яру як важливий свідок нацистських злочинів 1941–1943 рр.

Де саме в Бабиному Яру СС та поліція розстріляли понад 33 000 євреїв? Як саме вони організували масове вбивство людей 29–30 вересня 1941 року? Задовільно відповісти на ці запитання влітку 2017-го, коли Мартін Дін почав працювати з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не міг ніхто. Було зрозуміло, що євреїв розстріляли
читати...
15.03.2021

Ґвідо Гаусманн: «Я думаю, що німецькі вчені досі не «відкрили» теми Голодомору»

Інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з німецьким істориком Ґвідо Гаусманном. Це розмова про те, як німецький історик може «прийти» до вивчення історії України, які ризики це породжує для успіху його академічної кар’єри, які ще німецькі дослідники займаються українськими студіями. У головному фокусі інтерв’ю – розмова
читати...
09.03.2021

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
читати...
06.03.2021

«Дивлячись на чужі страждання». Фотосвідчення Голокосту в Бабиному Яру

У книзі «Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання української культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною травмою» Аґнєшка Матусяк аналізує фотографії, зроблені німецьким воєнним кореспондентом Йоганнесом Гьоле, що зафіксували жахи розстрілів у Бабиному Яру. Пропонований аналіз виступає доповненням деколоніального посттравматичного наративу українського суспільства та культури ХХІ століття про Голокост, а також
читати...
01.03.2021

«Східна акція» ОУН(б) та антиєврейське насильство влітку 1941 р.: випадок Смотрича і Купина

Текст присвячено таким питанням: як і що провідні члени ОУН(б) у 1940–1941 рр. писали про єврейську меншину і як це узгоджувалося з їхніми планами діяльності після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз? Чи намагання ОУН(б) улітку 1941 р. поширити свою діяльність поза межі Західної України були пов’язані з хвилею антиєврейського
читати...
15.02.2021

Дітер Поль: «Станом на сьогодні майже відсутні комплексні дослідження історії Голокосту на теренах України»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, продовжує розмова з професором сучасної історії Альпійсько-адріатичного університету Клагенфурта (Австрія) Дітером Полем. Це один із найвпливовіших у світі представників німецької та австрійської історіографії Голокосту. Пропонуємо вашій увазі розповідь про становлення і розвиток німецької історіографії Голокосту, особливості інституціоналізації студій Голокосту в ФРН
читати...
07.02.2021

Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»

Серію інтерв’ю з провідними істориками, які займаються студіями геноцидів, розпочинає розмова з професором Браунського університету Омером Бартовим. Він – один із найвпливовіших істориків світу, які займаються вивченням історії Голокосту в Європі та Україні. Вашій увазі пропонується розповідь про те, як родинна історія вплинула на вибір професії, якими тенденціями позначено розвиток
читати...
10.01.2021

Історія як оповідь без завершення

Найновіша книжка ізраїльсько-американського історика Омера Бартова присвячена Голокосту у місті Бучачі. Історик аналізує численні его-документи, щоб зануритися і зрозуміти розвиток трагедії і її внутрішню динаміку. Водночас Омер Бартов ставить події Голокосту у триваліший контекст міжетнічних стосунків у Бучачі. Ця рецензія має на меті зрозуміти як побудований наратив дослідження і як
читати...
05.01.2021
1 2 3 4 5 6 … 10

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис