Радянська Україна у 1920-1930 рр.- сторінка 5

У Харкові дискутували про масове насильство та геноциди на українських землях у середині ХХ ст.

1-2 грудня 2016 р. в приміщенні Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбулась міжнародна наукова конференція «Масове насильство та геноциди на українських землях у 1930-1940-х роках». Її організатором став Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
02.01.2017

Український Голод 1932-1933 років на екрані: осмислення страждання

Фокус на відтворенні та зображенні Голодомору в кіно розвинувся порівняно нещодавно, на початку 1990-х років, коли на широких екранах з'явилася стрічка Олеся Янчука "Голод 33-го". Більш як 20-річне кінематорграфічне мовчання на цю тему знову порушив фільм "Поводир" Олеся Саніна (2014). З такою ж місією незабаром має вийти канадська стрічка "Гіркі
26.11.2016

Жовтнева революція як радянський «проект пам’яті» 1920-х рр.

Червоне ХХ ст. було насичене різноманітними радянськими «експериментами» в культурній сфері. Пам'ять не стала винятком: у 1920-х роках було організовано перший «проект пам'яті» – Істпарт, завдання якого полягало в тому, щоб навчити маси «правильно» пригадувати Жовтневу революцію. Згідно з утопічними задумами більшовиків, все суспільство мало пам'ятати Жовтень 1917 року саме
02.11.2016

Робочі клуби і радянізація дозвілля трудівників Харкова у 1920-ті роки

Чи дії більшовиків у соціальній сфері можна схарактеризувати як спробу непрямого нормування повсякденності? Яке місце в цьому процесі посідали робітничі клуби, і як саме вони впливали на дозвілля та повсякденне життя робітників Харкова? В який спосіб працівники клубу намагалися досягнути баланс між розвагами й пропагандою соціалістичних ідей? На ці та
29.05.2016

Держава-церква-суспільство (1920-1930-і рр.): маркування простору

18 квітня у Києві відбулася лекція Алли Киридон "Держава-церква-суспільство (1920-1930-і рр.): маркування простору". Яким було становище церкви на території сучасної України у 1920-1930-тих роках? Як саме влада будувала державну політику щодо церкви, і як це сприймали віряни? Та який стан сучасних досліджень даної теми? Про це - у авторському огляді
13.05.2016

Дитинство у тоталітарному суспільстві: «вірні ленінці» радянської України у 1930-х

Дитина є ключем або кодом до розуміння всієї радянської цивілізації. Розглядаючи дитину як об‘єкт комуністичного виховання, держава прагнула закріпити у ній ідеологічно-корисні якості. Образ «вірного ленінця» прописував усі бажані сценарії поведінки дитини. Ідеал радянської дитини конструювали різними засобами: методичні рекомендації, промови партійних та комсомольських лідерів, художня література і періодичні видання
09.08.2015

«Дитячий ГУЛАГ» в контексті політики державного терору (1937–1939 рр.)

Ще з кінця 1920-х рр. у СРСР існувала практика ув’язнення підлітків за політичними мотивами: у структурі НКВС діяв відділ трудових колоній для неповнолітніх, подібних до таборів Гулагу. Існуюча мережа установ не здатна була забезпечити нормальних умов життя і виховання державних “сиріт”: діти потерпали від недоїдання, браку одягу, непридатного житла, насильства
18.07.2015

Радянські періодичні видання для дітей 1920-1940-х і проблема трансформації ідеологічних пріоритетів

Радянська влада будувала нове суспільство, яке мало складатися з “нових людей”. Для досягнення мети необхідно було виховувати молодь, яка не мала досвіду життя поза радянською системою. На прикладі дитячих періодичних друкованих видань можна простежити послідовне (хоч і не завжди очевидне) виховання послуху: ідеологи повинні були, з одного боку, створити у
16.02.2015

Секретний «Політичний лист про зміну питання щодо спеціалістів (усім окркомам та комуністам-господарникам Донбасу)»

"У 1923 р. Донецький губернський комітет КПбУ розробив та відправив до ознайомлення обмеженому колу осіб секретний «Політичний лист про зміну питання про спеціалістів (усім окркомам та комуністам-господарникам Донбасу)» (...) Започаткування процесу прискіпливого стеження за фахівцями, яких у кожній дії перевіряли на лояльність радянській владі, відкривало можливості обґрунтованого обрання та призначення
02.02.2015

Більшовицька «пайкова дресура» як метод упокорення інтелігенції у перші роки радянської влади

Становище міської інтелігенції на початку 1920-х рр. було катастрофічним: демонтаж дореволюційної мережі наукових і освітніх установ, відсутність коштів на утримання інституцій, призвели до масового безробіття серед науковців і педагогів, спричинили їхнє зубожіння та повставили на межу фізичного виживання. Холод і голод спонукали частину учених перебратися у провінцію, займатися городництвом, торгувати
19.01.2015

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис