Радянська Україна у 1920-1930 рр.- сторінка 3

Комедія радянська й українська: Ільф і Петров та Остап Вишня

Коли Харків був столицею радянської України, культурне життя у ньому вирувало, динамічно розвивалися література і театр. Усім знайомі постаті Леся Курбаса, Миколи Куліша, Остапа Вишні… Та коли спробуємо поглянути на їхню творчість у межах театру «Березіль» під іншим кутом, побачимо злет і падіння когорти митців, які творили культуру водночас і
читати...
17.07.2020

Голодомор очима жертви: іммобілізація та упокорення працею як стратегія виживання

Кажуть, що історію пишуть переможці. Насправді історію можуть писати і свідки, і переможені, і навіть жертви, які через спогади розповідають про свій травматичний досвід. Свідчення очевидців про Голодомор мимоволі викликають потужні емоційні реакції у читачів - співчуття до жертв та гнів на адресу призвідників. Але людині, яка не досвідчила нічого
читати...
16.01.2020

Terra (in)cognita: радянська Україна 1920-1930-х рр. очима західних мандрівників

Українські землі віддавна цікавили іноземних мандрівників. Встановлення радянської влади та більшовицькі соціальні експерименти та економічні проекти 1920-1930-х рр. приваблювали на ці терени сотні закордонних журналістів, робітників та просто шукачів пригод. Що ж найбільше дивувало представників заходу в радянській Україні? Як американці та європейці оцінювали тогочасне українське суспільство, міське життя, ситуацію
читати...
04.11.2019

Мова заперечення Голодомору: сліпота, гіпноз, одержимість, фетиш

У жовтні 1932 року у Запоріжжі відбувся велелюдний урочистий мітинг з нагоди запуску першого гідроагрегату на ДніпроГЕСі. Цю масштабну подію було запрошено висвітлювати низку кореспондентів іноземних видань, які із захопленням писали про величну споруду, яка вразила їхню уяву своїм масштабом та потужністю. Чому ці люди, які дорогою до місця події
читати...
03.02.2019

З листів до М. С. Грушевського: І. С. Степанов про конфлікт з Д. І. Яворницьким

Біля сотні років тому сучасний Дніпропетровський національний музей ім. Д. І. Яворницького, як і в наші дні, опинився у центрі гучного кадрового скандалу. Тодішній директор Дмитро Яворницький повідомив своїм колегам (А. Кримському, В. Біднову та ін.), що стілець директора під ним загойдався. І гойдає його наближена до нього людина. Значна кількість істориків
читати...
26.01.2019

“…потрібні більш кваліфіковані робітники”: колективний портрет персоналу сиротинців напередодні Голодомору

У радянській пропаганді сиротинці представлені як приклад піклування держави про мільйони безпритульних дітей, де ті отримували належний догляд і правильне виховання. На практиці система радянських сиротинців кінця 1920-х – середини 1930-х років стала одним з майданчиків реалізації злочинної політики примусового переміщення дітей, що була складовою явища Голодомору. Сиротинці стали інструментом
читати...
03.01.2019

Нові архіви і “усталені” факти: приклад Степана Бена

Історія Великого Терору має усталену джерельну базу, дослідницький інструментарій та значний доробок. Удоступнення нових архівних документів в межах дії законів про декомунізацію дозволяє, утім, уточнити деякі “загальновідомі” факти, що постали на основі припущень внаслідок браку інформації. Біографія поета Степана Бена слугує прикладом того, як перехресна звірка даних різних документів може
читати...
21.12.2018

Біля витоків вінницького міфу

Яким чином ми думаємо про спадщину тих міст, де живемо? Що змушує нас конструювати в уяві їх достатньо конкретні образи? Почасти – через сприйняття міського простору як поля боротьби за символічну владу, де кожна національна, соціальна або ж політична група вдавалася до маркування терену, прагнучи легітимізувати власну присутність. Для дослідників
читати...
14.11.2018

Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність

У суспільній свідомості Голодомор стало асоціюється з образом жінки, чиї страждання символічно уособлюють трагедію цілої нації. Та чи насправді у тих критичних обставинах українські жінки були пасивними жертвами тоталітарного режиму? Уважніший погляд на жіночий досвід великого голоду показує, що чимало жінок вдавалося до активної потидії насильству, відчайдушно боронили своє майно
читати...
04.11.2018

“Жінки в колгоспах – велика сила”: хто вони – українські призвідниці Голодомору?

В колективній пам'яті призвідниці Голодомору часто постають як маргінальні особи: "відьми", садистки, п'янички, ласі на чуже ледащі жінки або розпусниці. Ким насправді були жінки, дії яких призвели до смерті односельців? Згідно з архівними джерелами, переважна більшість призвідниць на рівні села були колгоспницями, комсомолками, ланковими, рідше заступниками голів колгоспу, рахівницями або
читати...
19.09.2018
1 2 3 4 5 6

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях


міжнародний інтелектуальний часопис