Радянська Україна у 1920-1930 рр.- сторінка 4

Голодомор: нові дані ведуть до нових відкриттів і знахідок

Проект “МАПА: цифровий атлас України” здійснюється у Українському науковому інституті Гарвардського університету спільно з партнерами в Україні для впровадження інноваційний методів та інформаційних технологій у вивчення історії та сучасної політичної географії України. Створена Географічна інформаційна система (ГІС) дозволяє ілюструвати та пояснювати економічні, історичні, політичні та соціальні трансформації в Україні за
04.07.2018

Посттравматичний стресовий синдром і колективна травма в особистих наративах свідків Голодомору

Голодомор часто називають травмою, що мала глибокі негативні та руйнівні наслідки для жертв, свідків та наступних поколінь. Але про що власне йдеться? Що відчували ті, хто пережили голод? Страх, провину, ненависть, байдужість? Як сприймали Голодомор свідки, які самі не зазнали сильного голодування? Відповіді на ці запитання дозволять краще зрозуміти, що
06.04.2018

«Лінгвістичні операції з папугою»: культура мовлення студентів УСРР (1920–поч. 1930-х)

Сьогодні, як і сто років тому, культура мовлення залишається вкрай актуальною темою. Тоді і тепер сучасників вражало, що навіть у стінах вищих навчальних закладів звичним явищем для молоді стало вживання ненормативної лексики і жаргонізмів. То як говорили студенти століття тому? Які фактори спричинювали їх мовну безпорадність? Чим можна пояснити те,
03.02.2018

Етнізація сталінізму? “Національні” і “куркульська” операції НКВС у порівняльній перспективі

Згідно тези про “етнізацію” сталінізмy, режим розглядав “ворожі” етнічні групи як своїх основних ворогів у 1930-1940-і рр. У 1937-1938 рр. НКВС, за вказівкою Політбюро КПБ(б) СРСР, здійснила низку масових репресивних акції за так званими “національними” лініями (проти поляків, німців, латишів та ін.). Дослідження особливостей “німецької операції” в Західному Сибіру дозволяє
27.12.2017

Політичні репресії в історичних дослідженнях і колективній пам’яті: конференція у Мінську

17-18 листопада 2017 року у Мінську (Республіка Білорусь) відбулася міжнародна наукова конференція «Масавыя рэпрэсіі ў СССР у гістарычных даследаваннях і калектыўнай памяці». Організаторами заходу виступили: Маладзёжнае грамадскае аб’яднанне «Гісторыка», Instytut Polski w Mińsku, Беларускі архіў вуснай гісторыі, Instytut slawistyki polskiej Akademii nauk (Warszawa), Лятучы ўніверсітэт. Конференція об’єднала науковок/ців з галузі
04.12.2017

Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади

Християнські релігійні традиції і практики українців на теренах Російської імперії формувалися століттями і становили осердя світоглядних уявлень про добро і зло, моральні цінності. Та у 1920-30-х рр. тут запанувала держава, яка оголосила війну Церкві. У цій статті проаналізовано сутність більшовицької політики атеїзму, представлено методи і засоби викорінення релігійних вірувань і
07.11.2017

«Діти – радість країни соціалізму, що будується»: товари для дітей в радянській Україні

Більшовицька влада дбала про дітей, та робила це у свій специфічний спосіб. Увага до світу дитинства обумовлювалася пріоритетним значенням, яке надавалося вихованню молоді в комуністичному дусі. Одяг та іграшки ставали засобом ідеологічної інтервенції у світ дитинства, наповнювали його політичним змістом. Мілітаризація суспільства впродовж другої половини 1930-х років вплинула на зміни
10.10.2017

Торгсин: шлях до забуття

Iсторія Торгсину - приклад радянської політики “примусової амнезії”. Одразу після ліквідації системи радянська влада мінімізує поширення інформації про неї i закриває доступ до торгсинівських документів. Oчевидці якнайменше розповідали про пережите, хвилюючись про безпеку cвою та рідних. Oдна з найпотужніших золотовалютних організацій країни швидко перетворилася на щось невідоме i нереальне. Лише
20.06.2017

Картографія і хронологія столичного сінематографа: київське кіно першої половини ХХ ст.

На зламі століть кінематограф впевнено завойовув міський простір, відвідини кінопоказів стали популярною формою дозвілля і в Києві. За перші півстоліття культура кіно зазнала значної еволюції. Епізодичні покази туманних картинок у непристосованих приміщеннях поступово змінилися на демонстрацію повнометражних стрічок у комфортних стаціонарних кінозалах. Одні кінотеатри виникали і довгий час зберігали репутацію,
11.06.2017

Українське кіно 1920-х років у пошуках власних тем та смислів

Становлення українського національного кінематографу припало на добу українізації – масштабного проекту культурної емансипації, що мав подолати колоніальний спадок царської Росії – тюрми народів. Деколонізаційні процеси захопили творчу інтелігенцію, яка нарешті звільнилася від необхідності стояти в обороні української мови і культури і могла цілком віддатися творенню духовних цінностей. Кіно вимагало нових
15.03.2017

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис