соціальна історія- сторінка 4

«Моя квартира і майно залишилися у Львові»: історії евакуйованих жінок у листах до влади середини 1940-х років

На тлі вцілілого у війні Львова (за офіційною статистикою, пошкоджено 15 % помешкань) разючим було зменшення кількості населення. Найбільших втрат зазнали львівські спільноти поляків і євреїв, які до війни становили понад 80 % мешканців міста. В 1944–1945 роках Львів стрімко наповнювали нові люди. Листи-прохання про дозвіл на переїзд до Львова
29.03.2021

«Єднайтесь для боротьби проти вашого смертельного ворога – більшовизму!». Плакатна графіка німецької окупаційної адміністрації на території України

Під час німецько-радянської війни на окупованій території України нацистами проводилися широкомасштабні агітаційно-пропагандистські кампанії. У формування нового інформаційного простору включилися «Східний відділ» Міністерства народної освіти і пропаганди Райху зі структурним підрозділом «Вінета», відділ пропаганди Верховного командування Вермахту з мережею рот пропаганди та віділом «U», відділ преси й пропаганди Міністерства східних окупованих
21.03.2021

Життя на межі: огляд конференції «Ідентичності в умовах пограниччя»

В закарпатському Вавилоні – Ужгороді, історія якого є прикладом міста з багатьма минулими та сучасними кордонами, 27-28 січня відбулася наукова конференція, присвячена вивченню проблем формування колективних ідентичностей в місцях, що позначені нашаруванням різних кордонів та меж: географічних, політичних, релігійних, економічних тощо. Фокус уваги дослідників був прикутий насамперед до віддалених у
06.03.2021

Місто (не) для бізнесу: кон’юнктура та простір

Друга половина ХІХ століття для українських міст – це десятиліття змін та видимих трансформацій, у вирі яких формувались бізнеси. Це період співіснування модерних та традиційних форм комерційної діяльності, які накладали свій відбиток на вигляд пореформених міст. Це час прискорення урбанізаційних процесів (більшою чи меншою мірою в різних регіонах) та навіть
22.02.2021

Нацменшини Києва 1920-1930-х рр.: демографія, соціально-економічне становище, мова та побут

Етнічний склад мешканців Києва в 1920-1930-х роках формувався під впливом Першої світової війни та революційних подій. Київ був багатонаціональним містом, для якого характерна значна мобільність представників нацменшин: у пошуках кращої долі іноземці приїздили до Києва, водночас під впливом політичних умов та матеріальної скрути багато хто полишав місто. У статті розглядається
01.02.2021

Архітектурний рай чи тюрма для містян? Проекти соціалістичних міст радянської України (1929-1933 рр.)

Мріяти не заборониш. Але мрії, які прагнули втілити у життя «кремлівські мрійники» (визначення Герберта Велса) у масштабах Радянського Союзу, стосувалися мільйонів людей. Шейла Фіцпатрик влучно позначала 1930-ті рр. для СРСР «добою утопій», зважаючи на неймовірні проекти створення «нової людини», «нового побуту», перетворення природи тощо. Раєм на землі для пролетаріату мали
30.10.2020

Українці в Аушвіці: варіанти етнокультурної самоідентифікації в умовах загрози

Українці-в’язні Аушвіцу нагадують персонажа детективу, про якого всі знають, але мало хто бачив в очі. Втім, дорікати дослідникам неуважністю не слід. Українські в’язні Аушвіцу добре замасковані у джерелах. У в’язничних документах концтабору їх записували за громадянством, а отже, офіційно вони були громадянами СРСР, поляками, угорцями, чехами і словаками... Водночас присутність
20.10.2020

Бенефіціари Голокосту: роль «сусідів» у пограбуванні євреїв Волині в період нацистської окупації

Довгий час вважалося, що пограбування жертв Голокосту було супутнім наслідком організації геноциду. Але сучасні дослідження переконливо демонструють, що хоча економічні фактори і не належали до ключових причин Голокосту, все ж вони суттєво вплинули на шанси виживання жертв. У цьому тексті запропоновано аналіз економічних мотивів поведінки місцевого неєврейського населення під час
09.10.2020

Сталінський етнічний світ: спільноти виживання, спільноти іншування

Етнічна приналежність відігравала величезну роль в добу сталінщини. Особливо її значення відображалося на повсякденному житті людей в роки воєнного лихоліття, коли приналежність до певної етнічної спільноти могла врятувати чи навпаки занапастити життя. Чому ідентичність була ключовим фактором виживання в роки Другої світової війни? Хто такі «наші»? Чому в Радянському Союзі
21.09.2020

Слуги з народу. Історія хатніх робітниць в радянській Україні

«У жебраків слуг немає»! Цю крилату фразу з популярного радянського телефільму 1970-х років знає багато наших співгромадян. Дійсно, як могли існувати слуги в країні, де експлуатація людини людиною була начебто остаточно подолана? Тепер ми добре усвідомлюємо, що вся радянська ідеологія була набором штампів, далеких від реалій повсякденного життя. «Слуги народу»
15.08.2020

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис