соціальна історія- сторінка 3

Життя для шахти: людність шахтарських мономіст Донеччини та Луганщини у 1950-1960-ті роки

1950-1960-ті рр. – «золота доба» вугільної галузі СРСР, коли вугілля вважалося «хлібом промисловості», Донбас все ще залишався «всесоюзною кочегаркою», будувалися швидкісними темпами нові шахти, поруч з якими виникали робітничі поселення, які з часом ставали містами. «Міста – не каміння, а люди» – ця відома середньовічна сентенція Ісидора Севільського спонукає перевести
07.10.2021

VI Літня школа зі студій Голокосту

Представлений матеріал присвячено огляду основних занять VI Літньої школи зі студій Голокосту, організованої Центром перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделів Меморіального музею Голокосту США у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Українським центром вивчення історії Голокосту. Літня школа зі студій Голокосту дає можливість вітчизняним
06.10.2021

Просто про складне: чому вчить вітчизняних істориків «Коротка історія Голокосту»

У цьому рецензійному огляді йдеться про нещодавнє україномовне видання книги канадської історикині Доріс Л. Берґен «Коротка історія Голокосту». Які методологічні переваги книги? Яким читачам вона може бути цікавою? Чому може навчити вітчизняних істориків й історикинь? У чому полягають слабкі сторони книги? Цей матеріал є спробою знайти відповіді на ці та
06.09.2021

Іван-Павло Химка: «Ключовою проблемою історіографії Голокосту в сучасній Україні є рішення політиків, деяких неурядових акторів та націоналістичної української діаспори ототожнювати всю українську націю з ОУН та УПА»

Цього разу пропонуємо вашій увазі розмову з канадським істориком, професором-емеритом Університету Альберти Іваном-Павлом Химкою. Це відверта розповідь про те, як бабуся вченого вплинула на його наукове зацікавлення історією Галичини та Західної України в цілому. Історик розповідає про свою громадську активність у студентські роки, участь у рухах за права афроамериканців тощо.
02.09.2021

Мартін Дін: «Конфіскація й пограбування єврейської власності були важливими каталізаторами Голокосту, що сприяли плавнішому та швидшому протіканню геноцидного процесу»

Серію інтерв’ю з провідними вченими, які займаються студіями геноцидів та тоталітарного насильства, продовжує розмова з істориком-консультантом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», відомим британським істориком Мартіном Діном, котрий займається вивченням економічного виміру втілення політики Голокосту. Інтерв’ю присвячено професійному становленню Мартіна Діна як дослідника Голокосту, сучасним трендам розвитку історіографії Голокосту, культурі пам’яті
28.07.2021

Голокост на Півдні України: долі врятованих євреїв Калініндорфського району після німецької окупації

Цей матеріал присвячено історії Голокосту на Півдні України. У міжвоєнний період на теренах цього регіону сформувалася спільнота євреїв-аграріїв, які мешкали у сільській місцевості в межах єврейських національних районів. У роки Другої світової війни ці люди опинилися в різних життєвих обставинах. Найбільш типовими були евакуація на схід СРСР, мобілізація до лав
22.07.2021

Україна між глобальними Півднем і Півднем: міжнародні співпраці у культурній спадщині

Міжнародні проєкти сьогодні дають можливість перетинатися з людьми із будь-якої точки світу, а під час тотальних зумів карантинної доби це стало ще більш поширеним і доступним. Але чи завжди такі співпраці потрібні і корисні? Наскільки релевантним може бути для нас досвід, скажімо, із іншого континенту, особливо якщо це проєкт із
22.06.2021

«Хронотоп радянського»: огляд науково-теоретичного семінару із циклу «Повсякдення: візії та смисли» (15–16 квітня 2021 р.)

15–16 квітня 2021 р. у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського відбувся VІ Всеукраїнський науково-теоретичний семінар із циклу «Повсякдення: візії та смисли». Цикл був започаткований у 2015 р. за ініціативи докторки історичних наук, професорки Ольги Коляструк та підтримки факультету історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла
21.05.2021

Репрезентація польського національного проєкту у міському просторі Львова за часів Австро-Угорщини та міжвоєнної Польщі

ХІХ – початок ХХ століття – час бурхливої урбанізації та конструювання націй, коли міста Європи охопила лихоманка зі встановлення пам'ятників. Інститути влади та протиборчі націоналізми прагнули утвердити свою присутність та сформувати колективну ідентичність, зокрема засобами монументальної пропаганди. Львів не став винятком. Яких змін зазнав міський простір Львова за часів Австро-Угорщини
12.05.2021

Повсякденне життя радянської партноменклатури в 1930-х роках: межигірські дачі за даними нацистських окупантів

«…У парковій зоні та у садах утримували ручних косуль та диких козлів. На газонах прогулювалися пави, а на великому штучному ставку жили білі та чорні лебеді. Оранжереї для вирощування квітів та ранніх овочів, великі фруктові сади мали сприяти повноцінному життю. Вся місцевість на багато кілометрів навколо вдень і вночі охоронялася
27.04.2021

Вітаємо!


Цілковиту відповідальність за точність наведених у публікаціях фактів та коректність цитат несуть автори текстів.

Навігація по публікаціях

міжнародний інтелектуальний часопис